Справа  № 2-а-408/10 рік  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

22 жовтня   2010 року  

  Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:  

  Головуючого – судді:                     Скуляка І.А.  

при секретарі:                                   Ботнар Т.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -

  В С Т А Н О В И В :  

 Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Посилався на те, що 05.02.2007р. відповідач ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. В заяві про надання статусу безробітного від 12.02.2007р. відповідач зазначив, що він не є зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. У зв'язку з цим, на підставі наданих відповідачем документів та відомостей від 12.07.2007р. йому надано статус безробітного.

Позивач в позові зазначає, що як стало відомо 19.08.2010р. згідно інформації відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради за №13-526 від 17.08.2010р., під час надання статусу безробітного та перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 18.08.2004р., тобто перебував у статусі приватного підприємця.

Під час перебування на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості на його розрахунковий рахунок було перераховано допомогу по безробіттю в сумі 9242,57грн.

В позові позивач зазначає, що на його думку при поданні заяви для отримання статусу безробітного, ОСОБА_1 порушив норму Закону, яка передбачає добросовісне виконання обов'язку щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату допомоги по безробіттю.  А тому вважає, що зазначені кошти, отримані відповідачем незаконно та підлягають поверненню Страховику, а саме Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 9242 грн. 57 коп. на користь Чернівецького міського центру зайнятості  .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив суд позов задовольнити.  

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, та погодився з фактами викладеними в позовній заяві.

Судом встановлено, що 05 лютого 2007 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з заявою до Чернівецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні /а.с.10/. Як вбачається з змісту вищедослідженої судом заяви, відповідач зазначив, що він не є зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.  

За результатом розгляду заяви Чернівецьким міським центром зайнятості ОСОБА_1. надано статус безробітного, що було зафіксовано в наказі від 12 лютого 2007 року за №НТ070212 та з 01 березня 2007 року розпочато виплату по безробіттю /а.с.11/.

Згідно інформації відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради за № 13-526 від 17.08.2010р., ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 18.08.2004р., тобто перебуває у статусі приватного підприємця /а.с.4,5/.

Відповідно до п. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», - в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство". Отже як видно з даної норми  підприємці належать до категорії зайнятого населення.

В частині 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже аналізуючи вищедослідженні письмові докази та наведенні норми закону, суд вважає, що дійсно при поданні заяви для отримання статусу безробітного відповідач ОСОБА_1 порушив норму вищевказаного Закону, яка передбачає добросовісне виконання обов'язку щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату допомоги по безробіттю, оскільки він скрив факт перебування його у статусі приватного підприємця.

 Відповідно до припису ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. За № 232/16248, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно розрахунку, що наданий позивачем, відповідачу ОСОБА_1 було перераховано допомогу по безробіттю за період  з 01.03.2007 року по 01.12.2008р. в сумі 9242,57грн. /а.с.6/.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20 серпня 2010 року, звернувся до відповідача з претензією про повернення незаконно отриманих коштів в сумі 9242,57грн /а.с.3/. ОСОБА_1. проігнорував дану претензію та добровільно не повернув кошти в сумі 9242,57грн.  

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, враховуючи те, що відповідач не виконав обов'язок щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату допомоги по безробіттю, оскільки він скрив факт перебування його у статусі приватного підприємця, в результаті чого незаконно отримав допомогу по безробіттю за період  з 01.03.2007 року по 01.12.2008р. в сумі 9242,57грн., а тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.    

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.  

На підставі викладеного та керуючись п. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст.6,8-9,58-59,70-71,86,94,104,158-163,167,185,186 КАС України, суд,

  П О С Т А Н О В И В :  

  Позов задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 9242 грн. 57 коп. на користь Чернівецького міського центру зайнятості.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя:                         Скуляк І.А.