Справа № 1-114

2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2007 року м. Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Керничного І.С.

секретаря Круховської С. М.

прокурора Балашової Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, невійськовозобов’язаного, непрацюючого, не судимого, гр. України, за ст. ст. 310 ч. 1, 307 ч.2 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 незаконно посіяв та вирощував коноплі.

Також підсудний ОСОБА_1, який раніше вчинив злочин передбачений ст. 310 ч. 1 КК України, незаконно придбав, зберігав з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби.

Злочини було вчинено при наступних обставинах:

Весною 2007 року ОСОБА_1 в с. Живачів Тлумацького району на своїй присадибній земельній ділянці незаконно посіяв та вирощував коноплю для власних потреб.

08.09.2007 року працівниками міліції під час огляду присадибної земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, було виявлено незаконний посів та вирощування коноплі в кількості 126 рослин, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи являється наркотичним засобом.

Також цього ж дня в с. Живачів Тлумацького району працівниками міліції був затриманий ОСОБА_1, у якого було вилучено 432 г невисушеної марихуани (канабісу), яка згідно висновку судово-хімічної експертизи являється наркотичним засобом, і яку останній незаконно зберігав з метою збуту. Згідно переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, який затверджений постановою КМУ № 770 від 06.05. 2000 p., канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та цивільний позов прокурора в інтересах Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області визнав повністю, показав, що весною 2007 року на своїй присадибній земельній ділянці в с. Живачів Тлумацького району посіяв коноплю, яку вирощував сам та мав намір використати для власних потреб.

07.09.2007 року на дорозі в с. Живачів зустрів незнайомого чоловіка, який мав намір купити рослини коноплі. Поскільки в нього хвора дружина, яка являється інвалідом З групи, ніде не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину і сам не працює, то погодився продати незнайомому чоловікові 15-20 рослин коноплі наступного дня, біля аміачних бочок, які знаходяться при виїзді із с. Живачів в сторону с. Ісаків. 08.09.2007 р. біля 10 год. він зрізав біля 15-20 рослин коноплі, сховав їх в брезентовий плащ, який взяв з собою та пішов на зустріч згідно попередньої домовленості. Біля аміачних бочок він хотів продати рослини коноплі незнайомому чоловікові, але в цей час над’їхали працівники міліції, які виявили та вилучили в нього коноплю, про що склали протокол.

Цого ж дня працівники міліції виявили та вилучили на його присадибній земельній ділянці 126 рослин коноплі, про що склали протокол.

У вчиненому щиро розкаюється, на вчинення злочину його спонукало вкрай важке матеріальне становище його сім’ї, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить суд його суворо не карати.

Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст. 310 ч. 1, 307 ч.2 КК України, оскільки він незаконно посіяв та вирощував коноплю та будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 310 ч. 1 КК України, незаконно придбав, зберігав з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує, що злочин передбачений ст. 310 ч. 1 КК України, належить до злочинів невеликої тяжкості, а злочин передбачений ст. 307 ч.2 КК України належить до тяжких злочинів, підсудний позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні одну неповнолітню дитину, його дружина хворіє та являється інвалідом 3 групи, як пом’якшуючі покарання обставини, суд враховує, щире каяття підсудного, активне сприяння в розкритті злочину та вчинення злочину підсудним внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а тому суд вважає, що підсудному за ст. 310 ч. 1 КК України слід призначити покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк передбачений санкцією даної статті та за наявності наведених обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає, що при призначенні покарання підсудному за ст. 307 ч.2 КК України у виді позбалення волі йому не слід призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна, відповідно до ст. 69 КК України.

На підставі ст. 70 КК України слід призначити підсудному остаточне основне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, а тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбуття такого покарання з випробуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов"язки з числа передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. ст. 310 ч. 1, 307 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

•   -     за ст. 310 ч. 1 КК України- 1 (один) рік обмеження волі.

•   -     за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 5 (п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 7б КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов’язки протягом іспитового строку:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця

проживання, роботи чи навчання;

періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 185 на р/р 35224007000209, код-25574765, МФО-836014 в банку УДК м. Івано-Франківська - 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 36 коп. 3а проведення експертизи наркотичних засобів.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення через Тлумацький районний суд.