Справа № 645/4375/24

Провадження № 3/645/1428/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

21 серпня 2024 року                 м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Феленко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

встановив:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова з УПП в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 17.07.2024 об 11 год. 25 хв. в м. Харкові по пр-ту Тракторобудівників, в районі будинку 1Б , керував транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинене повторно протягом року.

За цим фактом було складеного протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №902556 від 17.07.2024, за що передбачена відповідальність зач. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом заздалегідь та належним чином, доказів поважності причин неявки суду не надано.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини, у своїй сталій судовій практиці неодноразово наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 2 загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними. засобами.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними. засобами.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №902556 від 17.07.2024; даними з DVD диску з відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, на якому відображена послідовність дій працівників патрульної поліції, щодо адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 ; довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сухробова Р. про те, що згідно облікової бази даних ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія; 12.01.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1228001, за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 3400,00 грн.; довідкою поліцейського УПП в Харківській області Сухробова Р., згідно якої автомобіль Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 згідно облікових даних баз ДДАІ НАІС належить ОСОБА_2 .

Суду не надано доказів, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №902556 від 17.07.2024 працівниками поліції було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій ОСОБА_1 , при вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Наявні у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, дані відеозапису та інші матеріали справи не містять істотних розбіжностей та підтверджують фактичні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З дослідженої судом довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Сухробова Р. вбачається, що згідно облікової бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія.

Згідно з роз`ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Таким чином, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано.

Така ж правова позиція відображена у постанові Верховний Суд № 51-7569км18 від 22 січня 2019 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №902556 від 17.07.2024, довідки поліцейського УПП в Харківській області Сухробова Р., згідно якої автомобіль Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 згідно облікових даних ІПНП належить ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст.121, ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Таким чином, у зв`язку із тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, суд не може застосувати додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів, що автомобіль марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 ..

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати – 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.126, 247, 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн..

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                Ю.В. Феленко