Справа №:755/12286/23

Провадження №: 1-кс/755/2730/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "15" серпня 2024 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000986 від 15.03.2023 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Енергодар, Запорізької обл., українки, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, працюючої ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозроюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023 року), ч. 5 ст. 190 КК України,:

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження №12024100040000887 від 13.03.2024 року із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .

Клопотання мотивоване тим, що у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше липня 2022 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом працевлаштування за кордоном. Усвідомлюючи, що вчинення зазначених кримінальних правопорушень потребує зусиль декількох осіб, ОСОБА_8 , не пізніше липня 2022 року, вирішила cтворити організовану групу, до складу якої залучила своїх раніше знайомих осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_8 розробила злочинний план, спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян під приводом працевлаштування за кордоном. Так, зважаючи на факт повномасштабного вторгнення військ рф, перебування значної кількості громадян України у скрутному становищі через втрату житла, роботи, відсутності належних засобів для існування, ОСОБА_8 вирішила використати ці обставини для шахрайського заволодіння грошовими коштами громадян під приводом працевлаштування за кордоном. Зокрема, ОСОБА_8 достовірно було відомо про запровадження низкою країн Європейського Союзу та іншими державами спрощеної процедури в`їзду та перебування у них громадян України, надання їм статусу біженців, забезпечення їх житлом і соціальною допомогою, можливості працевлаштування в залежності від фаху та спеціальності, тощо. Зазначені обставини, як то збройна агресія, втрата роботи та можливість працевлаштування у країнах Європейського Союзу із використанням статусу біженців були використані учасниками організованої групи для власного збагачення шахрайським шляхом під приводом надання послуг громадянам України із працевлаштування за кордоном. Для цього, учасники організованої групи у соціальних мережах Facebook та Instagram, на сайті оголошень «ОLХ», сайті пошуку роботи «WORK.UA», месенджерах Telegram, WhatsApp та Viber розповсюджували рекламу про надання послуг із працевлаштування громадян України за кордоном, у якій зазначали широкий спектр робітничих спеціальностей, умови оплати праці та проживання, тощо. Відповідно до плану злочинних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 повинні були розмістити відповідні рекламні оголошення, зазначивши, при цьому, власні контактні номери, консультувати громадян України з питань працевлаштування за кордоном, повідомляючи їм про умови праці та проживання, зокрема, у Королівстві Швеція, створюючи у зацікавлених осіб хибне враження щодо наявності в учасників злочинного угруповання реальної можливості забезпечити громадян України належними умовами праці та проживання. Зокрема, під час спілкування з потерпілими з питань працевлаштування у Королівстві Швеція, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 повідомляли останнім завідомо неправдиву інформацію про наявність у них міцних зав`язків із представником роботодавців цієї країни, наявності широкого спектру робочих вакансій, умов оплати праці та проживання. Для надання вигляду законності своїм діям, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 пропонували потерпілим укладати договори надання консультативно-інформаційних послуг, у яких спеціально не відображали своїх зобов`язань та шведської сторони з працевлаштування у Королівстві Швеція. За надання таких консультативних послуг, які жодним чином не забезпечували і не гарантували працевлаштування громадян України у Королівстві Швеція за обраними напрямками роботи, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 пропонували потерпілим сплати їм кошти у сумі 3 000 грн. та шведській стороні - у сумі 250 - 350 Євро. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , створюючи хибне вражання щодо дійсності своїх намірів, надавали громадянам України контактні дані представника роботодавців Королівства Швеція - організатора злочинного угруповання ОСОБА_8 . У ході спілкування, ОСОБА_8 представлялась потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , іншими вигаданими іменами та з метою введення в оману, вкотре, повідомляла зацікавленим громадянам України завідомо неправдиву інформацію щодо наявності широкого спектру робочих вакансій, умов оплати праці та проживання у Королівстві Швеція. З метою створення хибного враження, під час спілкування, ОСОБА_8 розповідала потерпілим про можливість її агента зустріти їх на вокзалі «Т-Централ» м. Стокгольма та супроводити громадян України до міграційного хостелу, всіляко переконувала та запевняла їх у щирості своїх намірів та вирішенні всіх питань, пов`язаних із працевлаштуванням у Королівстві Швеція.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частинами 4,5 ст. 190 КК України.

30.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4,5 ст. 190 КК України.

02.04.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

30.05.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

25.06.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040000986 від 15.03.2023 продовжено до п`яти місяців, тобто до 30.08.2024.

27.06.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.08.2024.

Підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 є наявність ризиків передбачених ч.2 ст. 177, ст. 194 КПК України, та наявність обґрунтованої підозри, що стало підставою для пред`явлення обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4,5 ст. 190 КК України, а також ризиків, які дають достатні підстави прокурору звернутись з клопотанням до суду про обрання міри запобіжного заходу у нічного домашнього арешту.

На думку прокурора, обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що обвинувачений не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, встановлено, що ОСОБА_4 перетинала державний кордон, останній раз у жовтні 2022 року, що свідчить про спроможність та наявність відповідних можливостей для перетину державного кордону, проживання за межами України, що в свою чергу, надає можливість уникнути відповідальності, разом з тим, остання володіє достатнім рівнем знань щодо механізму виїзду за кордон та можливістю отримання тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування на даний час триває та слідством встановлюються додаткові докази для формулювання подальшого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжких злочинів, остання, достовірно знаючи план та спосіб вчинення інкримінованих їй злочинів, володіючи інформацією про наявні в органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено у повідомленні про підозру та клопотанні про продовження запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству. Разом з тим, на даний час, організатор злочинної групи, а саме ОСОБА_8 перебуває за межами України, проте, остання має міцні контакти з ОСОБА_4 , відповідно остання буде контактувати та всіляко перешкоджати встановленню об`єктивної істини.

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані всі потерпілі, не встановленні всі учасники вчинення кримінального правопорушення (зокрема, не встановлені особи, які з використанням засобів конспірації (зміни імені) зустрічали потерпілих та отримували від них грошові кошти на території Швеції) та його обставини, існує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде мати реальну можливість незаконно впливати на інших учасників процесу з метою уникнення відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки зазначений злочин було вчинено без безпосереднього контакту підозрюваних та потерпілих, а спілкування відбувалось виключно засобами зв`язку через мережу інтернет, тощо. Разом з тим, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у подальшому, з метою отримання прибутку, розповсюджують відповідні оголошення про працевлаштування за кордоном, що має відповідний попит серед громадян України, враховуючи важку соціально-економічну ситуацію та вкрай складні умови воєнного стану.

Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та запобігання зазначеним ризикам..

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому, зазначивши, що 30.05.2024 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту і на даний час, було продовжено строк досудового розслідування. Також, збільшується кількість потерпілих, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. На даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрювана може чинити вплив на потерпілих..

Захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього підозрюваній ОСОБА_4 .

Підозрювана ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження застосованого запобіжного заходу

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 від 27.05.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040000986 від 15.03.2023 року продовжено до трьох місяців, тобто до 30.06.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.06.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040000986 від 15.03.2023 продовжено до п`яти місяців, тобто до 30.08.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023 року), ч. 5 ст. 190 КК України, наявними доказами, що долучені до клопотання, а стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про інше.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32).

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні прокурора дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023 року), ч. 5 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться, у розумінні ст. 12 КК України, до особливо тяжких злочинів, покарання, яке може загрожувати підозрюваній у разі визнання її винуватою, дані про її особу, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені ризики є. У сукупності, такі обставини свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи.

Разом з тим, беручи до уваги в судовому засіданні думку захисника, яка підтримана підозрюваною ОСОБА_4 та підтверджена наданими останнім доказами, а саме те, що підозрювана з перших днів російської агресії на території України надає волонтерську допомогу ЗСУ, за місцем проживання характеризується позитивно, є піклувальником свого брата ОСОБА_13 , є ФОП та директором Благодійної організації «Благодійний Фонд Возз`єднання», раніше не судима, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити підозрюваній залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, у період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища, з метою забезпечення прав підозрюваної, у тому числі права на працю.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176-178, 181, 194, 198, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання прокурора- задовольнити.

Продовжити застосування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши підозрюваній ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, у нічний час доби, а саме: з 23-00 до 06-00 години наступного дня, за виключенням випадків необхідності надання медичної допомоги та необхідності прослідувати в укриття під час оголошення сигналу повітряної тривоги, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 25 вересня 2024 включно.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні, крім проведення спільних процесуальних дій.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з`явитися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї обов`язків.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Виконання ухвали доручити співробітникам органів Національної поліції за місцем проживання підозрюваної. Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, та прокурора.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, і повідомити про це суд.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення..

Слідчий суддя: