Справа № 22ц-5916/2010 Головуючий у 1-й інстанції – ОВСІЄНКО Ю.К.
Категорія – цивільна Доповідач – ЗІНЧЕНКО С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., СМАГЛЮК Р.І.,
при секретарі БИВАЛЬКЕВИЧ Т.В.,
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про захист прав споживачів, відмови від договору, зобов”язання вчинити дії та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не були враховані покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що він не рухався на мопеді, а вів його в руках. Апелянт наполягає на тому, що Інструкцію по експлуатації мопеда він не отримував, що підтверджується сервісною книжкою, в якій відсутній його підпис. При вирішенні справи, судом не були застосовані статті 662, 666, 700 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 4 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України.
По справі встановлено, що між сторонами 11.09.2007 року було укладено договір купівлі-продажу мопеда моделі ROMEO 50-B, сірого кольору, рама НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1, що підтверджується штампом та підписом на виданому квитку (а.с.4). Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 просив визнати відмову від договору купівлі-продажу, зобов’язати відповідача прийняти придбаний мопед та стягнути сплачені за нього кошти в сумі 4900 грн. і моральну шкоду в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що в двохтижневий термін йому не надали інструкцію по експлуатації і технічному обслуговуванню мопеда та розрахунковий документ.
Заявлений позов не містить вимог про захист порушеного права, а тому суд першої інстанції мав підстави для відмови у позові.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду, оскільки він відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, яке регулює спірні правовідносини.
Також суд першої інстанції законно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення коштів за оренду гаражу для збереження мопеду, оскільки позивачем не доведено фактичну сплату таких коштів, а наявний в матеріалах справи договір оренди гаражу у приватної особи від 01.03.2008 року (а.с.119-120) не підтверджує сплату зазначених коштів.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи наведене, районний суд правомірно відмовив у стягненні витрат на правову допомогу.
Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то п.5 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадку, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров”я людей продукцією.
Враховуючи, що положеннями Закону України „Про захист прав споживачів” не передбачено у даному випадку відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: