Справа № 22 ц- 5935\10 Головуючий І інстанції Деркач О.Г.
Категорія цивільна Доповідач Зінченко С.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Іваненко Л.В.
суддів: Зінченко С.П., Смаглюк Р.І.
при секретарі: Бивалькевич Т.В.
з участю сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” ЗАТ „ДСК” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволені частково.
ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаді бухгалтера 1 категорії відділу головного механіка Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” з 17.06.2009 року.
Стягнуто з Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” на користь ОСОБА_4 2815 грн. 68 коп., а також стягнуто судові витрати. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
У апеляційній скарзі ДП „УкрСіверБуд” ЗАТ „ДСК” просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухваливши рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, всупереч встановленим по справі доказав прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Не прийняв до уваги наявні у справі докази про правомірність звільнення позивачки за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а саме: висновки Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області, управління праці та соціального захисту населення, а також Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, з змісту яких вбачається, що при звільненні позивачки вимоги трудового законодавства були дотриманні. Невірно відобразив в рішенні пояснення свідка ОСОБА_5 Не звернув увагу, що позивачкою грубо була порушена трудова дисципліна і адміністрація вправі самостійно вирішувати який вид стягнення необхідно застосувати до порушника трудової дисципліни.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка вказує, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року є законним, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд обґрунтовано виходив з вимог закону та наданих доказів.
Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 2003 року на різних посадах. На підставі наказу №30\1 від 19 березня 2007 року її переведено на посаду бухгалтера першої категорії відділу головного механіка. Наказом №89 від 16 червня 2009 року позивачка звільнена з посади з 16.06.2009 року за прогул без поважних причин \п.4 ст.40 КЗпП України
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що єдиною підставою для звільнення позивачки стали доповідні головного механіка ОСОБА_6, начальника служби безпеки та охорони праці Близнюк О.К., охоронця ОСОБА_5, сержанта міліції ВДСО Мекшуна О.Л. про відсутність позивачки на роботі 16 червня 2009 року з 8 год.30 хвилин до 12 години 30 хвилин.
Суд в повному обсязі дав оцінку зазначеним доповідним, проаналізував у сукупності інші встановлені по справі обставини і дав їм належну правову оцінку, як того вимагає ст.213 ЦПК України.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 має малолітнього сина- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто віком до 6 років. Дитина мала потребу у домашньому догляді. Факт потреби в такому догляді був підтверджений медичним висновком лікувально-консультативної комісії від 01 червня 2009 року №1\293, відповідно до якого, за станом здоров’я дитина потребувала домашнього догляду до 15 вересня 2009 року.
З огляду на приписи ст.184 КЗпП України забороняється звільняти з підстав, передбачених ст.28, 40, 41 КЗпП України, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років \ якщо за медичним висновком дитина потребує домашнього догляду до шести років, одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, крім звільнення з обов’язковим працевлаштуванням у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Аналіз зазначеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що названі категорії жінок не можуть бути звільненні за ініціативою адміністрації, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Тобто, судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст.57-66 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення проведено відповідно до діючого законодавства, про що свідчать висновки Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області, управління праці та соціального захисту населення, а також Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки в даних висновках не, враховані істотні пільги для жінок передбачені ст.184 КЗпП України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішенню суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” Закритого акціонерного товариства „ДСК” – відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий судді: