ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
РІШЕННЯ
Іменем України
22.08.2006 | Справа №2-27/8996-2006 |
За позовом Джанкойський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Джанкойської ОДПІ, м. Джанкой, вул. Дзержинського, 30.
До відповідача Джанкойський завод “Водоприлад”, м. Джанкой, вул. Промислова, 13.
Про стягнення 78827,00 грн.
Суддя Воронцова Н.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Лукпанова К. В., дор. у справі.
Від відповідача – Маліков А. Ю., дор. у справі.
Від прокурора – Горна Є. В., посв.
Сутність спору:
Джанкойський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Джанкойської ОДПІ звернувся в суд з позовом про стягнення з позивача до бюджету заборгованості у розмірі 78827,00 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведеної позапланової документальної перевірки позивача в зв’язку з заявленим відшкодуванням по ПДВ за квітень 2002 р. було виявлено порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість”. На підставі вказаного акту перевірки у відношенні відповідача було винесено податкове повідомлення – рішення №000400/451 від 05.08.2002 р. на суму 78827,00 грн., в тому числі 68547,00 грн. – основного платежу і 10282,00 грн. – штрафних санкцій. Відповідач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення до ГС АР Крим.
Ухвалою ГС АР Крим від 13.04.2006 р. по справі №2-23/1143 – 2006А провадження по справі було закрите в зв’язку з відмовою Джанкойського заводу “Водоприлад” від позову.
При таких обставинах, позивач вважає, що податкове забовязання відповідача по справі у розмірі 78827,00 грн. є узгодженим і підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позов просить у позові позивачу відмовити. Вказане обґрунтовує тим, що строк уплати за податковим забовязанням, прийнятим на підставі податкового повідомлення – рішення №000400/451 від 05.08.2002 р., наступив 19.08.2002 р. Тобто з 19.08.2002 р. дане податкове забовязання є узгодженим податковим боргом. Відповідно до до п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 податковий борг, який виник в зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового забовязання, може бути стягнений на протязі слідуючи 1095 календарних днів з дня узгодження податкового забовязання. Відповідач вважає, що при подачі позовної заяві позивачем було порушено строк позовної давності, який сплинув 19.08.2005 р.
Ухвалою ГС Від 23.06.2006 р., на підставі резолюції першого заступника ГС АР Крим Ковтун Л. О. від 17.05.2006 р., в зв’язку з хворобою судді ГС АР Крим Альошиної С., вказану справу №2-28/8996 – 2006 було передано на розгляд судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. з присвоєнням їй номеру 2-27/8996-2006 р.
На заперечення позивач повідомив про те, що відповідачем не враховано положення п.п. 15.1.2 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону відповідно до якого податкове забовязання може бути нараховано або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності , визначеного у п.п. 15.1.1 цього пункту, у разі коли: 1. податкову декларацію за період, коли виникли податкові забовязання не було подано; судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податку або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового забовязання. Позивач вказав, що 13.01.2003 р. Джанкойським місцевим судом було порушено провадження по кримінальної справі №10751 у відношенні головного бухгалтера відповідача. Постановою Джанкойського міськрайонного суду від 06.12.2005 р. у справі по звинуваченню головного бухгалтера відповідача – Леоніна М.В. у скоєні злочину, передбаченого ст.. 367 ч. 2 КК України, вина Леоніна М. В. була доведена повністю ( навмисна не сплата податків до бюджету ). Таким чином, позивач вважає, що наявність кримінальної справи про навмисне ухилення від сплати податків, є підставою для зупинення строків позовної давності у справі про стягнення податків і провадження по даної справі має бути розпочате ( продовжено ) без дотримання строків давності.
Також позивач повідомив, що у провадженні господарського суду АР Крим знаходилася у провадженні справа №2-15/9057 – 2003 за позовом Джанкойського заводу “Водоприлад” до Джанкойської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №0040/451 від 05.08..2002 р. про донарахування основного платежу і застосування штрафних санкцій, усього на суму 78828 грн. В судовом засіданні, що відбулося 27.04.2006 р., Джанкойський завод “Водоприлад” відмовився від свого позову, в зв’язку з чим провадження по справі було припинено.
Таким чином, позивач вважає, що з його боку будь – яке порушення строків позовної давності відсутнє, оскільки цей строк було зупинено, починаючи з дати порушення провадження по кримінальної справі. На підставі викладеного просить позов задовольнити.
Також позивач у доповненні до позовної заяви повідомив про те, що сума податкового забовязання у розміір 78827,00 грн. – не була узгоджена в день отримання податкового повідомлення – рішення, тому що відповідач почав процедуру оскарження вказаного податкового повідомлення – рішення.
27.03.2003 р. відповідач по справі звернувся до ГС АР Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №000400/451 від 05.08.2002 р. В судовом засіданні, що відбулося 27.04.2006 р., Джанкойський завод “Водоприлад” відмовився від свого позову, в зв’язку з чим провадження по справі було припинено. Таким чином, оскільки Джанкойський завод “Водоприлад” відмовився від позову, а провадження по справі закрите, справа по суті розглянута не була, тому, позивач по справі вважає, що не можливо вважати суму 78827,00 грн. узгодженою з моменту закриття справи №2-23/1143 – 2006А – 13.04.2006 р.
Позивач вважає, що датою узгодження вказаного податкового збовязання можно вважати дату – 06.12.2005 р., в зв’язку з наступним.
Відповідно до ч. 2 п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове забовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суту та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, позивач вважає, що сума боргу не була узгоджена до моменту розгляду справи 2-23/1143 – 2006А.
13.01.2003 р. Джанкойським місцевим судоим було порушено провадження по кримінальній справі №10751у відношенні головного бухгалтера відповідача по справі.
Справа знаходилася на розгляді до 06.12.2005 р. Постановою Джанкойського міськрайонного суду від 06.12.2005 р. у справі по звинуваченню головного бухгалтера Джанкойського заводу “Водоприлад” – Леоніна М. В. у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України, вина Леоніна М. В. по пред’явленому звинуваченню була доведена повністю ( службова халатність, що призвела до ненадходження до бюджету значних сум податку ).
Таким чином, позивач вважає, що кримінальна справа №10751 у відношенні до головного бухгалтера Джанкойського заводу “Водоприлад” була розглянута по суті, як це передбачено ч. 2 п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181.
Так як позовна заява про примусове стягнення вказаної суми заборгованості була подана Джанкойським міжрайонним прокурором в інтересах держави в Джанкойської ОДПІ до ГС АР Крим 04.04.2006 р., порушення строків позовної давності відсутнє.
Позивач вважає, що наявність кримінальної справи про навмисне ухилення від сплати податків, є підставою для зупинення строків позовної давності у справі про стягнення податків.
Таким чином, за думкою позивача по справі, з боку Джанкойської ОДПІ будь – яке порушення строків позовної давності відсутнє, так як цей строк було зупинено починаючи з дати порушення провадження по кримінальної справі.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача та відповідача і прокурора, суд
в с т а н о в и в:
Джанкойський завод “Водоприлад” був зареєстрований Джанкойською міською радою 02.06.1994 р. за №11391050001 як суб’єкт господарської діяльності.
В період з 28.05.2002 р. по 30.07.2002 р. позивачем по справі була проведена позапланова перевірка правильності визначення і нарахування податку на додану вартість за квітень 2002 р. відповідачем в зв’язку з заявленим відшкодуванням суми ПДВ – 23143 грн.
По результатам перевірки було складено акт №83\23-1 від 30.07.2002 р.
В ході перевірки було встановлено, що відповідачем по справі було завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2002 р. – 23134 грн. Також було донараховано податок на додану вартість у розмірі 45411 грн.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем по справі було винесено податкове повідомлення –рішення №000400/451 від 05.08.2002 р. на суму 78827,00 грн., з якого 68547,00 грн. основного забовязання і 10282, 00 грн. штрафних санкцій.
Суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем по справі в декларації по податку на додану вартість за квітень 2002 р. було заявлено відшкодування суми податку бюджету у розмірі 23143,00 грн.
В ході проведеної перевірки з питання повноти і своєчасності заявленого відшкодування з бюджету України податку на додану вартість за квітень 2002 р. в сумі 23143,00 грн. було встановлено, що підприємством по декларації по ПДВ у строкі 17 “Всього податкового кредиту” заявлено 86419,00 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ЗАТ “завод “Інтергал”: податкова накладна №263 від 01.04.2002 р. на суму ПДВ 37252,80 грн., податкова накладна №311 від 30.04.2002 р. на суму ПДВ 31292,35 грн., всього 68545,15 грн.
В результаті проведених зустрічних перевірок встановлено, що ЗАТ “завод “Інтеграл” ніяких фінансово – господарських операцій з заводом “Водоприбор” не мав, в декларації по ПДВ за відповідний період забовязання не нараховано і в бюджет на податок на додану вартість не надходив.
Таким чином, підприємством було порушено п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону україни “Про податок на додану вартість”, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.
В зв’язку з чим, було зменшено бюджетне відшкодування на суму 23134 грн. і донараховано податку на додану вартість в сумі 45411 грн. всього було донараховано: 68545 = ( 45411 + 23134 ).
Штрафні санкції були застосовані на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181, відповідно до якого штрафу розмірі 5% від суми заниження податкових забовязань за кожний податковий період, починаючи з податкового періоду, на який приходиться така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який приходиться отримання отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більш 25% такої суми і не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо зокрема дані документальних перевірок результатів діяльності
платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181рішення контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному або в судовому порядку.
Відповідач по справі скористався вказаним правом і 29.05. 2003 р. звернувся до ГС АР Крим з позовом до Джанкойської ОДПІ про визнання недійсним подтаквого повідомлення – рішення №000400/451 від 05.08.2002 р. на суму 78827,00 грн., з якого 68547,00 грн. основного забовязання і 10282, 00 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою ГС АР Крим від 03.06.2003 р. вказаний позов був прийнятий до розгляду судом і порушено справу №2-15/9058 – 2003 ( суддя Дадинська Т. В. ).
Під час розгляду даної справи, судом було встановлено, що 13.01.2003 р. Джанкойським місцевим судом було порушено провадження по кримінальної справі №10751 у відношенні головного бухгалтера джанкойського заводу “Водоприлад”.
В зв’язку з вказаним, ухвалою ГС АР Крим від 24.11.2003 р. по справі №2-15/9057 – 2003 провадження по вказаній справі було зупинено до розгляду кримінальної справи №10751.
В зв’язку з переходом судді ГС АР Крим Дадинської Т. В. до Севастопольського апеляційного адміністративного суду, справу №2-15/9058 – 2003 було передано судді ГС АР Крим Іщенко Г. М. з привласненням номеру 2-23/1143 – 2006 ( суддя Іщенко Г. М. ).
Постановою Джанкойського міськрайонного суду від 06.12.2005 р. по справі по звинуваченню головного бухгалтера Джанкойського заводу “Водоприлад” Леоніна М. В. у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України, вина вказаної особи була доведена повністю. Дії вкааної особи були кваліфіковані як службова недбалість, тобто неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок безвідповідального відношення до них, що потягнули важки наслідки, тобто по ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою ГС АР Крим від 13.03.2006 р. провадження по вказаній справи було поновлено в зв’язку з вказаним.
Ухвалою ГС АР Крим від 13.04.2006 р. по справі 2-23/1143 – 2006А провадження по справі було закрите в зв’язку з відмовою 13.04.2006 р. Джанкойського заводу “Водоприлад” від позову.
Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Судом встановлено, що відповідач отримав податкове повідомлення –рішення 15.08.2006 р. З даного строку податкове забовязання на суму 78827,00 грн., визначене у податковому повідомленні № 000400/451 від 05.08.2002 р. можливо вважати узгодженим.
П.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. було встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином суд робить висновок про те, що податкове забовязання у розмірі 78827,00 грн., визначене у податковому повідомленні № 000400/451 від 05.08.2002 р. можливо вважати узгодженим з 13.04.2006 р., коли господарським судом АР Крим по справі № 2-23/1143 – 2006А було закрите провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається в формі ухвали.
Посилання позивача на те, що вказана сума податкового забовязання була узгоджена 06.12.2005 р., тобто з моменту прийняття Джанкойським міськрайонним судом постанови по кримінальній справі по звинуваченню головного бухгалтера Джанкойського заводу “Водоприлад” Леоніна М. В. у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України, суд не приймається в зв’язку з наступним.
У п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. чітко вказано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Предметом кримінальної справи №10751 не було визнання недійсним рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 15.1.2 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли зокрема судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Однак постановою Джанкойського міскрайонного суду від 06.12.2005 р. було встановлено, що дії головного бухгалтера відповідача можливо кваліфікувати, як службову недбалість.
Відповідно до ст.. 23 Кримінального кодексу України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченою цим кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відповідно до ч. 1 ст.. 25 Кримінального кодексу України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Кримінального кодексу України необережність є злочинною недбалістю. Якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння ( дії або бездіяльності ), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Тобто місцевим судом встановлено не умисне ухилення від сплати податків, а необережність, тобто неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок безвідповідального відношення до них, що потягнули важки наслідки, тобто по ч. 2 ст. 367 КК України.
А значить вказана норма закону не може бути прийнята судом до уваги.
При таких обставинах справи суд дійшов висновку про те, що позивачем в даному випадку не пропущено строк позовної давності, і враховувати його потрібно не з 06.12.2005 р., а з 13.04.2006 р.
Порушення, вказані в акті перевірки, підтверджуються матеріалами справи та відповідачем по суті не оскаржуються.
У відповідності зі ст. 33 ГПК України на відповідача покладений обов'язок надання доказів сплати штрафу, тоді як таких він суду не представив.
Таким чином, позовні вимоги засновані на Законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 84 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Джанкойського заводу “Водоприлад”, м. Джанкой, вул. Промислова, 13, ( ЄДРПОУ 01033355, р/р 2600211485, 2600410710 в КРД АППБ “Аваль”, МФО 324021 ) в доход Держбюджету м. Джанкой, ( р/р 31116029600014 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код 14010100, ЗКПО 24040926 ) заборгованість в сумі 78827,00 грн.
3. Стягнути з Джанкойського заводу “Водоприлад”, м. Джанкой, вул. Промислова, 13, ( ЄДРПОУ 01033355, р/р 2600211485, 2600410710 в КРД АППБ “Аваль”, МФО 324021 ) у доход держбюджету України (р\р 31118095600002; у банку одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 22301854) держмито в сумі 788,27 грн.
4. Стягнути з Джанкойського заводу “Водоприлад”, м. Джанкой, вул. Промислова, 13, ( ЄДРПОУ 01033355, р/р 2600211485, 2600410710 в КРД АППБ “Аваль”, МФО 324021 ) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, вул. Липская, 18\5, (т/с 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 118 грн. витрат за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Накази видати після вступу в силу рішення господарського суду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.