ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.07.2006 | Справа №2-27/9220-2006А |
За позовом – Сільськогосподарське Закрите акціонерне товариство “Агрофірма “Крим”, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Леніна, 128.
До відповідача – Торгово – промислова палата України, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33.
Про визнання незаконною відмови та спонукання до вчинення певних дій.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Качан Т. В., дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач – Сільськогосподарське Закрите акціонерне товариство “Агрофірма “Крим” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Торгово – промислової палати України про визнання незаконної відмови Торгово – промислової палати України визнати обставини, що відбулися на території з багаторічними насадженнями позивача форс – мажорними та також просить забовязати Торгово – промислову палату України видати висновок про визнання обставин, що відбулися території з багаторічними насадженнями позивача в період з 09.09.2005 р. по 17.09.2005 р. форс – мажорними.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на підприємстві визначено період збору вражаю винограду – з 5 вересня по 30 вересня поточного року. В період збору врожаю на території з багаторічними насадженнями, що належить на підставі власності позивачу, групою громадян було самостійно розпочато збір винограду, в наслідок чого відбулося масове розкрадання майна позивача, у вигляді врожаю винограду. В результаті вказаних дій підприємство зазнало значних збитків і шкоди. Позивач вказав, що відсутність врожаю, прямі і приховані збитки позбавили позивача одержати врожай, і як наслідок, прибутку від здійснення господарської діяльності.
При звернення позивача до відповідача з запитом про визнання вказаних вище подій, форс – мажорними, відповідач відповів відмовою. Позивач з відмовою не може погодитися, оскільки в даному випадку мало місце народне хвилювання, і відповідач всеж таки був повинен в силу закону підтвердити форс – мажорні обставини.
Крім того, вказав, що висновками експерта №0 –468 встановлено, що економічний збиток позивача від небору вражаю складає 4044240 грн. На підставі викладеного просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує і пояснив у письмових поясненнях по справі, що позивач при зверненні з запитом про визнання обставин форс – мажорними, до запиту не додав ніяких документів, що підтверджували б описані події, що відбулися в період з 9 по 17 вересні 2005 р. Також відповідач вказав, що збір врожаю винограду, що належить позивачу, сторонніми засобами і масове розкрадання майна позивача не є форс – мажорними обставинами. Ці обставини належать до площини кримінального та кримінально – процесуального законодавства. Також відповідач вказав, що події, що сталися на території позивача, не відповідають формулюванню форс – мажорних обставин, які викладено ДПА України у своєму наказі від 14.03.2001 р. №103, а саме п. 3.4, а також Державному класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019 – 2001, затвердженому Наказом Держстандарту України від 19.11.2001 р. № 552, положення якого відповідач враховує при засвідчені форс – мажорних обставин.
До того ж відповідач вказав на той факт, що Законом України “Про державний бюджет України на 2005 р.” на 2005 р. зупинено дію п.п. “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, №2181 від 21.12.00 р. ( з наступними змінами і доповненнями ) щодо списання податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили. Дію п.п. “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, №2181 від 21.12.00 р. ( з наступними змінами і доповненнями ) зупинено і на 2006 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарське Закрите акціонерне товариство “Агрофірма “Крим” є сільськогосподарським підприємством та здійснює господарську діяльність, направлену на виробництво сільськогосподарської продукції. зокрема винограду, її переробку і реалізацію. Інші види господарської діяльності також направлені на задоволення потреб Товариства, його учасників і отримання прибутку на підставі раціонального використання землі. інших природних ресурсів і виробництво ресурсного потенціалу.
Прибуток є критерієм ефективності виробничої господарської діяльності підприємства, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових результатів.
Судом встановлено. що у власності позивача знадяться багаторічні насадження, у тому числі виноградники. Збір врожаю, зокрема планування уборочних робіт є одним з найважливіших чинників, визначаючих успішне проведення збору врожаю.
Враховуючи особливості вирощування і збору винограду позивачем було визначено період збору вражаю винограду – з 5 вересня по 30 вересня поточного року. В період збору врожаю на території з багаторічними насадженнями, що належить на підставі власності позивачу, групою громадян було самостійно розпочато збір винограду, в наслідок чого відбулося масове розкрадання майна позивача, у вигляді врожаю винограду. В результаті вказаних дій підприємство зазнало значних збитків і шкоди.
Вказаний несанкціонований збір виник внаслідок того, що між фізичними особами – власниками земельних ділянок, розташованих на полях №№ 26,42, 51, 52, 60, розташованих на землях Віленської сільської ради Бахчисарайського району, позивачем по справі, що є власником багаторічних насаджень винограду, розташованих на вказаних вище полях, Віленською сільською радою, Песчанівською сільською радою, приватним сільськогосподарським підприємством “Агро – Юг” виник спір про право користування земельними ділянками, розпорядженням багаторічними насадженнями винограду, про право на плоди з цих насаджень.
Вказаний спір було вирішено рішенням ГС АР Крим від 19 –25.04.2005 р. по справі №2-2/1083-2005 і поставною Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 р.
Під час розгляду даної справи апеляційним судом було встановлено і доведено, що сільськогосподарське закрите акціонерне товариство “Агрофірма “Крим” як правонаступник з 29.03.2000 р. є землекористувачем земель КП “Агрофірма “Крим” і є власником багаторічних насаджень у вигляді садів і виноградників площею 1081,1 га. балансовою вартістю 4778,1 тис. грн.., які є засобами виробництва.
В процесі розгляду даної справи Севастопольським апеляційним господарським судом було винесено ухвалу від 20.09.2005 р. про забезпечення позову, відповідно до якої до вирішення справи №2-2/1083-2005 апеляційним судом, було накладено арешт на багаторічні насадження – виноградники, які розташовані за спірних земельних ділянках, що знаходяться у селище Віліно Бахчисарайського району, а саме на поля №№ 26, 42, 51, 52, 60. Зібраний врожай винограду було залишено на від повільне зберігання сільськогосподарському закритому акціонерному товариству “Агрофірма “Крим”.
Проте вищеназвані особи розпочали самовільний збір врожаю винограду на площах, що належать позивачу.
Позивач звернувся до відповідача запитом, до якого був залучений розрахунок спричиненої шкоди, і просив винести висновок про визнання форс – мажорних обставинами події, що виникли на земельних ділянках позивача в період з 9 по 17 вересня 2005 р.
Відповідач у відповіді на запит від 05.12.2005 р. №3209/05 – 5 повідомив про те, що ним не вбачається підстав для підтвердження форс – мажорних обставин. Вказане обґрунтував тим, що позивачем не надано ніяких документів, що підтверджували би описані події.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податковий борг ( недоїмка ) – податкове забовязання ( з урахування штрафних санкцій за їх наявності ), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня на суму такого податкового забовязання.
Згідно до п.п. “г” п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. №2181 – III під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти податковий борг фізичних та юридичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили ( форс – мажорних обставин ). Зі змісту вказаної норми слідує, що безнадійний податковий борг виник внаслідок обставин непереборної сили, не з вини платника податку. Такі обставини неможливо попередити своїми силами ( безпосередньо вплинути на своєчасне виконання податкових забовязань ). Норми вказаної статті поширюються на всіх платників податків незалежно від галузевого підпорядкування.
Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. №2181 – III було розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 р.
Згідно до 3.4 Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 р. податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Такий факт непереборної сили підтверджується: Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Відповідно до ст.. 1 Закону України “Про торгово – промислові палати в Україні” відповідач недержавною неприбутковою самоврядною організацією.
Відповідно до ч. 2 Статуту відповідача одним з видів діяльності Торгово-промислової палати України є засвідчення обставин форс – мажору відповідно до умов зовнішньоторгівельних угод і міжнародних договорів України, а також торгівельні і портові звичаї, прийняті в Україні.
Відповідно до ст.. 14 Закону України “Про торгово – промислові палати в Україні” до видів діяльності відповідача відноситься зокрема засвідчення обставин форс – мажору відповідно до умов форс – мажорних угод і міжнародних договорів України.
Суд дійшов висновку про те, що події, що відбулися на території з багаторічними насадженнями позивача за період з 9 по 17 вересня 2005 р. дійсно можливо вважати надзвичайною за певних умов силою, оскільки ці події неможливо було попередити вживанням високопрофесійної практики персоналу позивача. Втручання персоналу позивача в стихійне збирання врожаю винограду сторонніми особами могло би привести тільки до спалаху насильства і містило би ознаки складу кримінального злочину. Вказані події можливо розцінювати як такі, які неможливо було попередити заходами позивача.
До того ж треба зауважити, що у перелік форс – мажорних обставин, викладений в п. 3.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків №103 від 14.03.2001 р. не є вичерпним.
Згідно до ч. 3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251 – XII Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Таким чином, заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки Закон України “Про державний бюджет на 2005 рік” і Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік” не є Законами про оподаткування.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Однак у відповіді на запит відповідачем не викладено посилання не на жодну норму права, а тільки сповістив про те, що відповідач не бачить правових підстав для визнання вказаних подій форс – мажорними обставинами. Крім того, відповідач не заперечує проти того, що ним не в повному обсязі досліджені всі документи. що відносяться до даної справи.
А посилання відповідача на те, що ці обставини належать до площини кримінального та кримінально – процесуального законодавства, спростовуються тим, що постановою помічника прокурора Бахчисарайського району від 03.02.2006 р. було відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні директора ПСП “Агро – Юг” Палатай В. І. У вказаній постанові прямо вказано, що конфлікт між позивачем по справі і ПСП “Агро – Юг” з приводу права на врожай винограду представляє собою цивільно – правові відносини і повинен розглядатися в судовому порядку. Також було встановлено, що, в діях керівництва ПСП “Агро – Юг” ознак якого – небудь кримінального злочину не вбачається.
Зі змісту ст.. 162 КАСУ випливає, що суд повинен прийняти таку постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів в сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 19.07.06 р.
14.08.06 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконною відмову Торгово – промислової палати України визнати обставини, що відбулися на території з багаторічними насадженнями позивача за період з 9 по 17 вересня 2005 р. форс – мажорними, викладену в листі від 05.12.2005 р. №3209/05 –5.
2. Спонукати Торгово – промислову палату України видати висновок про визнання обставин, що відбулися на території з багаторічними насадженнями позивача за період з 9 по 17 вересня 2005 р. форс – мажорними.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Агрофірма “Крим”, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Леніна, 128, ( р/р 26005303000481 в КФ АКБ “Мрія”, м. Сімферополь, МФО 384618, ЗКПО 03759754 ) 3,40 грн. державного мита.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.