ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
РІШЕННЯ
Іменем України
17.07.2006 | Справа №2-27/1622-2006 |
За позовом ДПІ в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул. Мате Залкі, 1/9.
До відповідачів 1. СПД Отдельнов Олег Федорович, м. Сімферополь, пр. Победи, 22, кв. 1.
2. Фірма “Ойлсервісплюс”, м. Сімферополь. вул. Київська, 125а.
Про визнання недійсними договорів.
Суддя Воронцова Н.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Шугалка Д. І., дор. у справі.
Від відповідачів – 1. не з’явився.
2. не з’явився.
Сутність спору:
ДПІ в м. Сімферополь звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсними угод укладених між фірмою “Ойлсервісплюс” і СПД Отдельновим О. Ф. з метою, що за відомо протирічить інтересам держави і суспільства – ст.. 49 ЦК України в редакції 1963 р., а також просить стягнути з СПД Отдельного О. Ф. в доход державного бюджету вартість товару. отриманого і сплаченого від фірми “Ойлсервісплюс” у розмірі 251515,07 грн.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між відповідачами по справі було укладено угоди по купівлі – продажу різного роду товарів на суму 243896,22 грн., в тому числі ПДВ Відповідно до умов вказаних угод, другий відповідач реалізує, а перший відповідач приймає і сплачує товар. Позивач вважає, що в даному випадку у другого відповідача був умисел на укладання угоди, що за відомо протирічить інтересам держави і суспільства. Вказане обґрунтовує тим, що другим відповідачем було створено штучні умови для ухилення від відповідальності за несплату податків, зборів ( обов’язкових платежів ).
Відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополь від 23.09.2004 р. було визнано недійсними з моменту державної реєстрації –12.05.2001 р. Статут і установчий договір другого відповідача, тобто до укладання договорів і прийняте рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ №00781948 другого відповідача з 29.05.2000р. в основу винесеного рішення Центрального рійного суду м. Сімферополь покладено реєстрація другого відповідача на підставну особу. Вказаним рішенням суду було встановлено, що засновник другого відповідача не мав ні якого відношення до діяльності фірми. Таким чином, за думкою позивача, другий відповідач був позбавлений повноважень на складання і виписку податкових накладних.
Відповідно до ухвали ГС АР Крим від 16.01.2006 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.
Заявою від 14.07.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними, у відповідності до ст.. 49 ЦК України ( в редакції від 1963 р. ), угоди, укладені між відповідачами 09.01.2003 р., 10.04.2003 р., 01.04.2003 р., 04.05.2003 р., 12.05.2003 р., 19.05.2003 р., 26.05.2003 р., 30.05.2003 р., 02.06.2003 р., 13.06.2003 р., 16.06.2003 р., 01.07.2003 р., 16.07.2003 р., 04.07.2003 р., 20.07.2003 р., 21.07.2003 р., 27.07.2003 р., 28.07.2003 р., 11.08.2003 р., 30.07.2003 р. по купівлі – продажу різного роду товарів на суму 246515,09 грн., в тому числі ПДВ.
За думкою позивача виконання умов угод підтверджується податковими накладними №18/1 від 09.01.2003 р., №б/н від. 10.04.2003 р., №б/н від 01.04.2003 р., №1755/3 від 04.05.2003 р., №201 від 12.05.2003 р., №198/3 від 19.05.2003 р., 3202 від 26.05.2003 р., №203/1 від 30.05.2003 р., №204/1 від 02.06.2003 р., №б/н від 13.06.2003 р., №б/н 16.06.2003 р., №443/3 від 01.07.2003 р., №458/3 від 16.07.2003 р., №447/3 від 04.07.2003 р., №464/3 від 20.07.2003 р., №465/3 від 21.07.2003 р., № 476/3 від 27.07.2003 р., №477/3 від 28.07.2003 р., №510/3 від 11.08.2003 р., №485/3 від 30.07.2003 р., а також квитанціями РРО на загальну суму 246515,09 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Перший і другий відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, відзиви на позов та інші витребувані судом документи, не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Суд дійшов висновку про те, що справа може бути розглянута за наявними у неї матеріалами в порядку ст.. 75 ГПК України. Не явка представників відповідачів та ненадання ними витребуваних документів не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справа слуханням відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України.
Строк розгляду справи було продовжено в порядку ст.. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
Судом встановлено, що між відповідачами по справі було укладено в усній формі угоди по купівлі – продажу різного роду товарів на суму 243896,22 грн., в тому числі ПДВ. Відповідно до умов вказаних угод, Фірма “Ойлсервісплюс” реалізує, а СПД Отдельнов Олег Федорович приймає і сплачує товар.
Виконання сторонами вказаних угод підтверджується податковими накладними №18/1 від 09.01.2003 р., №б/н від. 10.04.2003 р., №б/н від 01.04.2003 р., №1755/3 від 04.05.2003 р., №201 від 12.05.2003 р., №198/3 від 19.05.2003 р., 3202 від 26.05.2003 р., №203/1 від 30.05.2003 р., №204/1 від 02.06.2003 р., №б/н від 13.06.2003 р., №б/н 16.06.2003 р., №443/3 від 01.07.2003 р., №458/3 від 16.07.2003 р., №447/3 від 04.07.2003 р., №464/3 від 20.07.2003 р., №465/3 від 21.07.2003 р., № 476/3 від 27.07.2003 р., №477/3 від 28.07.2003 р., №510/3 від 11.08.2003 р., №485/3 від 30.07.2003 р., а також квитанціями РРО на загальну суму 246515,09 грн.
Відповідно до п. п. 7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополь від 23.09.2004 р. по справі за позовом прокурора м. Сімферополь в інтересах держави в особі ДПІ в м. Сімферополь до Фірми “Ойлсервісплюс”, Шклярук С. Ф. про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів було визнано недійсними з моменту державної реєстрації Статут другого відповідача ( з 12.05.2000 р. ), а також прийняте рішення про визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ №00781948 другого відповідача з моменту видачі 29.05.2000р . Вказане рішення суду вступило в закону силу 25.10.2004 р., ніким оскаржено не було, про що свідчить відповідь Центрального районного суду м. Сімферополь від 15.05.2006 р. на запит ГС АР Крим від 05.05.2006 р.
Виконкомом залізничної районної ради м. Сімферополь було зареєстровано 12.05.2002 р. Фірму “Ойлсервісплюс”, і включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України .
29.05.2000 р. другому відповідачу було видано свідоцтво платника податку на додану вартість.
Згідно до статуту другого відповідача, засновником даного підприємства є Шклярук С. В.
Центральним районним судом м. Сімферополь було встановлено, що вказана особа не реєструвати, ні займатися підприємницькою діяльністю наміру не мала. Вказана особа взагалі виступала як підставна особа за обіцянку отримати винагороду.
Таким чином першим відповідачем було укладено договір з юридичною особою, установчі документи якої було визнано недійсними.
Відповідно до абаз. 3 ст. 1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс), за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема статей 49, 50, 56, 57, 58 Цивільного кодексу, абзацу другого пункту 6 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" , пункту 2 статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", пункту 3 статті 14 Закону України "Про оренду землі" тощо.
П. 11 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” , до угод, що підпадають під ознаки договору, що суперечить інтересам держави і суспільства відносяться угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України, розділ II Закону України "Про власність", на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
Відповідно до ст.. 49 Цивільного кодексу України від 1963 р. якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідають чинному законодавству України і свідчать про намір відповідачів ухилитися від сплати податків та підтверджуються матеріалами справи.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними угоди по купівлі – продажу різного роду товарів на суму 246515,09 грн., в тому числі ПДВ, укладені 09.01.2003 р., 10.04.2003 р., 01.04.2003 р., 04.05.2003 р., 12.05.2003 р., 19.05.2003 р., 26.05.2003 р., 30.05.2003 р., 02.06.2003 р., 13.06.2003 р., 16.06.2003 р., 01.07.2003 р., 16.07.2003 р., 04.07.2003 р., 20.07.2003 р., 21.07.2003 р., 27.07.2003 р., 28.07.2003 р., 11.08.2003 р., 30.07.2003 р. між суб’єктом підприємницької діяльності Отдельновим Олегом Федоровичем і Фірмой “Ойлсервісплюс”, відповідно до податкових накладних №18/1 від 09.01.2003 р., №б/н від. 10.04.2003 р., №б/н від 01.04.2003 р., №1755/3 від 04.05.2003 р., №201 від 12.05.2003 р., №198/3 від 19.05.2003 р., 3202 від 26.05.2003 р., №203/1 від 30.05.2003 р., №204/1 від 02.06.2003 р., №б/н від 13.06.2003 р., №б/н 16.06.2003 р., №443/3 від 01.07.2003 р., №458/3 від 16.07.2003 р., №447/3 від 04.07.2003 р., №464/3 від 20.07.2003 р., №465/3 від 21.07.2003 р., № 476/3 від 27.07.2003 р., №477/3 від 28.07.2003 р., №510/3 від 11.08.2003 р., №485/3 від 30.07.2003 р.
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Отдельнова Олега Федоровича, м. Сімферополь, пр. Победи, 22, кв. 1, ( ідентифікаційний код 1838308970, банківські реквізити не відомі ) в дохід Державного бюджету України (р\з31118095600002; у банку одержувача: Керування Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 22301854) вартість товару, отриманого і сплаченого суб’єктом підприємницької діяльності Отдельновим Олегом Федоровичем від Фірми “Ойлсервісплюс”, м. Сімферополь. вул. Київська, 125а, ( ЄДРПОУ 30939929, р/р 26065312121 в Філії ВАТ “МТБ” в м. Сімферополь ) у розмірі 251515,07 грн.
4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Отдельнова Олега Федоровича, м. Сімферополь, пр. Победи, 22, кв. 1, ( ідентифікаційний код 1838308970, банківські реквізити не відомі ) у доход держбюджету України (\з31118095600002; у банку одержувача: Керування Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 22301854) держмито в сумі 2515,15 грн.
5. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Отдельнова Олега Федоровича, м. Сімферополь, пр. Победи, 22, кв. 1, ( ідентифікаційний код 1838308970, банківські реквізити не відомі ) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, вул. Липская, 18\5, (т/с 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 118 грн. витрат за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Накази видати після вступу рішення господарського суду в закону силу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.