ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
УХВАЛА
24.07.2006 | Справа №2-27/9109.1-2006 |
Заскаргою - Кримська митниця, м. Сімферополь, вул. Мальченко, 22.
До - Відділу ДВС Головного управління юстиції України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 16.
Зацікавлені особи: 1. ЗАТ Сіваш -Термінал”, м. Красноперекопськ, вул.. Втторая Промишлена, 11.
2. ТОВ “Лізингова компанія “Євро – Сиваш”, м. Красноперекопськ, вул.. Толбухіна, 4.
3. ТОВ “FERRIT”, м. Луганськ, вул. Кармелюка, 23.
Скарга на дії ВДВС.
Суддя Н.В. Воронцова.
представники:
Від заявника – Сінгаєвський О. В., дор. у справі.
Від органу ВДВС – не з’явився.
Зацікавлені особи: 1. не з’явився.
2. не з’явився.
3. не з’явився.
Сутність спору: Заявник звернувся до господарського суду із скаргою та просить суд визнати неправомірними дії відділу ДВС Головного управління юстиції України в АР Крим по винесенню постанови від 14.09.2005 р. про накладання штрафу у розмірі 170 грн. на кримську Регіональну митницю в особі посадової особи митниці – Гаврилюка А. Н., також просить скасувати постанову ВДВС від 14.09.2005 р. про накладання штрафу на в. о. начальника Кримської регіональної митниці Гаврилюка А. Н.
Заявник мотивує скаргу тим, що митниця не перешкоджає у розпорядженні майном третій зацікавленій особі і для виконання рішення ГС АР Крим 21.10.- 09.11.2004 р. по справі №2-1/13496 – 2004, власник, тобто третя зацікавлена особа, або уповноважена ним особа повинні задекларувати товар в який – небудь митний режим в залежності від мети пересування через митний кордон України.
Штраф накладено на посадову особу особі Кримської регіональної таможні Гаврилюка А. Н., однак вказана посадова особа є тимчасово виконуючою обов’язки начальника Кримської митниці, до того з 24.06.2005 р. припинення діяльність Кримської регіональної митниці шляхом розподілу її на Кримську і Керченську митниці. Таким чином, скаржник вважає, що накладено не на належну особу митного органу.
Ухвалою ГС АРК по справі № 2-1/14430-05 від 06.12.2005р. провадження посправі було припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.06р. апеляційну скаргу Кримської митниці було задоволено, ухвалу ГС АРК по справі № 2-1/14430-05 від 06.12.2005р. скасовано, справу направлено до Господарського суду АРК на новий розгляд судді Воронцової Н. В. з присвоєнням № 2-27/9109.1 - 2006 р.
Орган ВДВС у відзиві на позов вказав, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2005 р. Кримської регіональної митниці було предоставлено строк для добровільного виконання рішення ГС АР Крим по справі №2-1/13496 – 2004. а також було вказано, що за примусове виконання рішення суду з боржника буде стягнено виконавчий збір. Крім того в постанові було вказано, що відносно митниці будуть також застосовані санкції, передбачені ст.. 76 Закону України “Про виконавче провадження”. 04.04.2005 р. за невиконання рішення суду про усунення Кримською регіональною митницею перешкоджань у розпорядженні ТОВ «FERRIT» майном, що знаходиться під митним контролем митниці було винесено постанову про накладання штрафу на тимчасово виконуючого обов’язки начальника кримської регіональної митниці Рудкіна Л. Н. у розмірі 170 грн. Крім того, було повторно забовязано митницю виконати рішення суду і усунути перешкоди у розпорядженні вказаним майном в строк до 12.04.2005 р. Як потім було з’ясовано, на момент винесення постанови про накладання штрафу на Рудкіна Л. Н. У розмірі 170 грн., останній вже обов’язків начальника митниці не виконував, і з цієї причини по станову про накладання штрафу від 04.04.2005 р. було відмінено постановою від 16.06.2005 р. 02.08.2005 р. органом ВДВС було у друге направлено вимогу про усунення перешкод у розпорядженні ТОВ «FERRIT» вказаним у рішенні суду майном. 09.09.2005 р. державним виконавцем було складено акт про невиконання рішення суду. 14.09.2005 р. за невиконання рішення суду про усунення Кримською регіональною митницею перешкод у розпорядженні ТОВ «FERRIT» майном, що знаходиться під митним контролем митниці було винесено постанову про накладення штрафу на посадову особу Кримської регіональної митниці Гаврилюка А. Н. Штрафу у розмірі 170 грн. Також орган ВДВС повідомив про те, що наказ суду від 27.01.2005 р. по справі №2-1/13496 – 2004 митницею не виконано. На підставі викладеного, просить у задоволенні скарги відмовити.
Орган ВДВС явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляд справи був сповіщений належним чином.
Зацікавлені особи явку представників в судове засідання не забезпечили, письмових пояснень на вимогу суду не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Суд вважає за необхідне скаргу задовольнити з наступних підстав.
Статтею 85 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, Кримська митниця звернулася у Господарський суд з скаргою на дії органу державної виконавчої служби по винесенню постанови про накладення штрафу на Кримську регіональну митницю.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.12.05 у справі №2-1/14430 провадження у справі за скаргою Кримської митниці на дії відділу ДВС при виконанні рішення Господарського суду АР Крим від 21.10-09.11.04 у справі №2-1/13496-2004 припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.06 по справі №2-1/14430апеляційна скарга Кримської митниці задоволена, ухвала Господарського суду АР Крим від 06.12.05 у справі №2-1/14430 скасована, справа передана на розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Рішенням Господарського суду АР Крим від21.10-09.11.04 по справі №2-1/13496-2004 за позовом ТОВ «FERRIT» до ТОВ «Лізингова компанія «Евро-Сиваш», ЗАТ «Сиваш-Термінал», треття особа – Кримська регіональна митниця про визнання права власності на устаткування, поверненні устаткування, усунення перешкод в розпорядженні майном позовні вимоги ТОВ «FERRIT» задоволені. Не погодившись з рішенням ГС АРК Кримська регіональна митниця подала апеляційну скаргу. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.04 по справі №2-1/13496-2004 апеляційну скаргу митниці залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно до п. 2 рішення суду від 21.10-09.11.04 по справі № 2-1/13496-2004 право власності на поставлений на адресу ТОВ «Лізингова компанія «Евро-Сиваш» товар: устаткування – 4 шт. рудникових тепловозів ДГ 35 Д.О. та 4 ящика запасних частин визнано за ТОВ «FERRIT».
П. 3 вказанного рішення від 21.10-09.11.04 по справі № 2-1/13496-2004, суд зобов'язав ЗАТ «Сиваш-Термінал» повернути ТОВ «FERRIT» поставлений товар. Також у п. 4 рішенням від 21.10-09.11.04 по справі № 2-1/13496-2004, суд зобов'язав Кримську регіональну митницю усунути перешкоди у розпорядженні ТОВ «Ferrit» майном що знаходиться під митним контролем.
Відносно виконання п. 3 рішення суду за першим питанням, суду не було представлено жодного доказу того, що товар було дійсно повернено від ЗАТ «Сиваш-Термінал» до ТОВ «FERRIT». А державний виконавець, не зважаючи на те, що товар ще не було повернено ТОВ «FERRIT», вимагає виконання п. 4 рішення суду.
09 березня 2005 року Кримська регіональна митниця звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою, в порядку передбаченому ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, якою просить роз'яснити пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня – 09 листопаду 2004 року у справі 2-1/13496-2004. А саме: чи є перешкодою у розпорядженні майном ТОВ «FERRIT» вимоги Кримської регіональної митниці про дотримання ТОВ «FERRIT» положень Митного кодексу України (далі – МКУ), постанови КМ України від 27.01.1997 року № 65 «Про ставки митних зборів», наказів Держмитслужби України від 29.05.1997 № 338, від 31.12.1996 № 592, в частині обов'язку власника задекларувати майно в інший митний режим та сплати передбачених законодавством податків, зборів, обов'язкових платежів.
В ухвалі від 17.03.05, якою Господарський суд АРК роз'яснив рішення від 21.10-09.11.2004 у справі 2-1/13496-2004, суд посилається на статтю 214 МКУ, яка встановлює трирічний термін зберігання товарів увезених на митну територію України в режимі митного складу, і визначає, що до закінчення цього терміну товари повинні бути задекларовани власником в інший режим. Згідно вимог ст. 214 МКУ, власник, тобто ТОВ «FERRIT», або уповноважена ним особа повинен був задекларувати до іншого митного режиму майно яке було визнане його власністю рішенням суду від 21.10-09.11.2004 у справі 2-1/13496-04.
Відповідно до пункту 1.1. наказу Державної митної служби України від 31.12.1996 року № 592 «Про затвердження Положення про відкриття і експлуатацію митних ліцензійних складів» митний склад - це митний режим, при якому увезені з-за кордонів митної території товари зберігаються під митним контролем без стягування мита і інших податків і без вживання до них заходів нетарифного регулювання і інших обмежень в період зберігання... Пунктом 5.6 даного наказу встановлений граничний термін зберігання товарів в режимі митного складу – 3 роки. Відповідно до вимог пункту 5.6 наказу до закінчення терміну зберігання товарів в режимі митного складу, вони повинні бути передані на зберігання митниці або заявлені в інший митний режим.
В період зберігання обладнання на митному ліцензійному складі, з 01 січня 2004 року, вступив в дію Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV. Розділом 35 (ст.ст. 212-216) Митного кодексу України визначені поняття, умови і терміни зберігання товарів в режимі митного складу. Дані положення Митного кодексу України ідентичні вказаним вище аналогічним нормам нормативно-правових актів діючих до вступу його в силу.
Згідно ст. 3 Митного кодексу України основи митної справи, у тому числі розміри податків і зборів і умови митного обкладення визначаються виключно законами України. Вичерпний перелік видів митних режимів встановлений ст. 185 Митного кодексу України. Операції стягування передбачених законодавством податків і зборів при проведенні митних процедур визначаються Митним кодексом України в залежності вибраного митного режиму відповідно до законів про оподаткування.
У зв'язку з вищевикладеним, винесене Господарським судом Автономної Республіки Крим у справі №2-1/13496-2004 рішення про визнання за ТОВ «FERRIT» права власності на поставлений на адресу ТОВ «Лізингова компанія «Евро-Сиваш» товар не звільняє власника від декларування устаткування в інший митний режим, а рівно оплати передбачених законодавством податків і зборів відповідно до законодавства про оподаткування.
Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 14.09.05 за невиконання наказу Господарського суду АРК від 27.01.2005 на боржника - Кримську регіональну митницю в особі посадовця Кримської регіональної митниці Гаврілюка А.Н. був накладений штраф у розмірі 170 гривень. Суд вважає, що накладення штрафу неправомірне внаслідок того, що ст. 87 Закону України від 21.04.99 №606-XIV «Про виконавче провадження» передбачає накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин в певний термін рішення суду. З описаної вище ситуації видно, що Кримська митниця не перешкоджає в розпорядженні майном ТОВ «FERRIT» і для виконання рішення Господарського суду АРК 21.10–09.11.04 у справі 2-1/13496-2004 власник, тобто ТОВ «FERRIT», або уповноважена їм особа повинна задекларувати товар до іншого митного режиму, залежно від мети переміщення через митний кордон України.
Крім того варто зазначити, щозгідно постанови, штраф був накладений на посадову особу Кримської регіональної митниці Гаврилюка А.Н., проте Гаврилюк А.Н. на момент винесення постанови був тимчасово виконуючим обов'язки начальника Кримської митниці (згідно наказу Державної митної служби України від 14.05.05 №694-к, лист від 25.07.05 №13/31-1267-ЕП). Крім того, необхідно відзначити, що наказом Державної митної служби України від 22.03.05 №194 «Про реорганізацію митних органів» з 24.06.05 припиняється діяльність Кримської регіональної митниці шляхом розділення її на Кримську і Керченську митниці. Кримська і Керченська митниці є правонаступниками Кримської регіональної митниці відповідно з певними зонами діяльності.
23.06.05 здійснена державна реєстрація Кримської митниці і видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №434809.
Отже видно, що крім того, що постанова про накладення штрафу від 14.09.05 винесена не на належну посадову особу митного органу, митниця не створює перешкод у розпорядженні майном ТОВ «FERRIT», а лише вимагає дотримання суб'єктами ЗЄД норм діючого законодавства України.
При таких обставинах справи, скаргу належить задовольнити частково, оскільки відповідно до ст.. 121 –2 ГПК України суд може визнати неправомірними тільки дії органу ВДВС по винесенню постанови, а не скасувати постанову, тому в цієї частині вимог по скарзі провадження необхідно припинити.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
1. Скаргу задовольнити частково.
2. Визнати дії відділу ДВС Головного управління юстиції України в АР Крим по винесенню постанови від 14.09.2005 р. про накладання штрафу у розмірі 170 грн. на Кримську Регіональну митницю в особі посадової особи митниці – Гаврилюка А. Н. , неправомірними.
3. В іншій частині вимог по скарзі провадження по справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.