ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
РІШЕННЯ
Іменем України
22.08.2006 | Справа №2-27/8426-2006 |
За позовом ДПІ в Красногвардійському районі, с.м.т. Красногвардійське, вул. Комсомольська, 4.
До відповідача Суб’єкт підприємницької діяльності Гончаренко Сергій Олександрович, с.м.т. Красногвардійське, вул. Фрунзе,55.
Про стягнення 12290,54 грн.
Суддя Воронцова Н.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Нечитайло А. В., дор. у справі.
Від відповідача – не з'явився.
Сутність спору:
ДПІ в Красногвардійському районі звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12290,54 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що станом на 15.02.2006 р. за даними відділу обліку та звітності за позивачем значиться заборгованість зі сплати податків до бюджету в загальній сумі 12290,54 грн. У порушення чинного законодавства України відповідач до теперішнього часу узгоджені податки, нараховані штрафні санкції за порушення вимог податкового законодавства не сплатив, що спричиняє шкоду державному бюджету України.
Ухвалою ГС АР Крим від 23.06.2006 р., на підставі резолюції першого заступника голови ГС АР Крим Ковтун Л. О., в зв’язку з хворобою судді ГС АР Крим Альошиної С. М., справу №2-28/8426 – 2006 було передано на розгляд судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. з присвоєнням їй номеру 2-27/8426-2006.
Позивач по справі заявив усне клопотання про заміну позивача по справі його правонаступником: Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі.
Вказане обгрунтовує тим, що згідно наказу ДПА в АРК № 30 від 25.01.06р., Джанкойську ОДПІ м. Джанкой реорганізовано шляхом виділення із складу Нижньогірського та Красногвардійського відділень та створення на їх базі самостійних ДПІ у Нижньогірському та Красногвардійському районах з правами юридичної особи.
Відповідно до ст.. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або в ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в який вони були б обов’язковими для особи , яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь – якій стадії судового процесу.
Суд дійшов висновку про те, що позивачем по справі представлено достатньо доказів для проведення правонаступництва.
Ухвалою ГС АР Крим від 14.07.06 р. було проведено заміну позивача на правонаступника - Державну податкову інспекцію в Красногвардійському районі.
Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у неї матеріалам в порядку ст. 75 ГПК України. Не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи у відповідності зі ст.75 ГПК України, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
Гончаренко Сергій Олександрович 08.07.1998 р. був зареєстрований Красногвадійською райдержадміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності , про що було зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №001.
В період з 11.12.2002 р. по 20.12.2002 р. ДПІ в Красногівадійському районі було проведено документальну перевірку відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.00 р. по 31.12.2001 р. По результатам перевірки було складено акт №1918/17-1-06/5 – 26-2/2499300132/171-97 від 20.12.2002 р.
По результатам перевірки було встановлено наступні порушення: п. 3 ст. 7 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, що призвело до недоплати до бюджету прибуткового податку в сумі 8038,80 грн., також було порушено п.п. 3 п. 4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 1588,66 грн., а також було порушено вимоги Закону України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”.
На підставі вказаного акту перевірки, позивачем було винесено наступні податкові повідомлення – рішення №00003221701/0 від 20.12.2002 р. відповідно до якого було донараховано 1926,60 грн. податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції у розмірі 2092,80 грн.; №0003201701/0 від 20.12.2002 р., відповідно до якого було визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у розмірі 454,31 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. та № 0000082620/0 від 20.12.2002 р. відповідно до якого було по податковому забовязанню по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства було застосовано штрафні санкції у розмірі 1530,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Бюджетного кодексу України до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на цій території.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181 платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до ст.. 14 Закону України “Про систему оподаткування” прибутковий податок з громадян є обов’язковим до сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. №13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р. №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Також перевіркою було встановлено, що у п.п. 3 п. 4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума ПДВ у розмірі 30263 грн. підлягає донарахуванню. Виниклі розбіжності виникли в зв’язку з включенням до податкового кредиту сум, не підтверджених документами про сплату.
Під час проведення перевірки було також встановлено, що відповідач розрахунки по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не за всі податкові періоди, так не були представлені розрахунки з січня по листопад 2000 р. і з січня по листопад 2001 р.
Відповідно до п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Вказані податкові повідомлення – рішення, прийняті на підставі акту №1918/17-1-06/5 – 26-2/2499300132/171-97 від 20.12.2002 р., відповідачем були оскаржені до господарського суду АР Крим, була порушена справа №2-15/4168 –2003.
Відповідно до ухвали від 24.03.2003 р. по справі №2-15/4168 –2003 ( суддя Дадинська Т. В. ) позов було залишено без розгляду в зв’язку з не явкою СПД Гончаренко С. О. до суду та ненаданням СПД Гончаренко С. О. витребуваних судом документів.
Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
П.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 –III від 21.12.00 р. було встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Таким чином суд робить висновок про те, що податкове забовязання у розмірі 6343,71 грн., визначені відповідно до податкових повідомлень – рішень №00003221701/0 від 20.12.2002 р., №0003201701/0 від 20.12.2002 р. та № 0000082620/0 від 20.12.2002 р. можливо вважати узгодженим з 24.03.2003 р., коли господарським судом АР Крим по справі №2-15/4168 –2003 позов СПД Гончаренко С. А. було залишено без розгляду.
Таким чином, нараховані суми податків і штрафні санкції вважаються узгодженими податковими забовязаннями з моменту винесення ухвали ГС АР Крим від 24.03.2003 р. і підлягають стягненню в судовому порядку.
05.11.2003 р. ДПІ в Красногвардійському районі було проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу господарської одиниці – магазина, розташованого в с.м.т. Красногвардійське, що належить СПД Гончаренко Сергію Олександровичу. По результатам перевірки було складено акт №1490/000315/23-30/258 від 05.11.2003 р.
В ході перевірки було встановлено порушення п. 1, 11, 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III і ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 – ВР.
На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення – рішення від 06.11.2003 р. №0001782330/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України « Про України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідальність за вказане порушення передбачено п. 1 ст. 17 Закону України « Про України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості
Згідно до п. 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб’єкти підприємницької діяльності забовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.
Згідно ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, при наявності в них ліцензії.
Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 - ВР, відповідно до якої за оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректификованым виноградним, спиртом етиловим ректификованым плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менш 1700 грн.
З матеріалів справи суд вбачає, що зазначене податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувались, недійсними у встановленому законом порядку не визнані, факт допущених відповідачем порушень підтверджується актом перевірки 1490/000315/23-30/258 від 05.11.2003 р. на підставі якого винесене відповідне податкове повідомлення – рішення.
22.06.2004 р. Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів було проведено перевірку господарської одиниці – кафе, що розташоване за адресою: Красногвардійський район, 67 км. траси Сімферополь – Харків, що належить СПД СПД Гончаренко Сергію Олександровичу. По результатам перевірки було складено акт № 019023-233/21-314 від 22.06.2004 р.
На підставі вказаного акту перевірки Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів було винесено рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000 грн. від 05.07.2004 р. №01101-21.
В ході перевірки було зафіксовано факт продажу однієї пачки сигарет “Винстон” за ціною 4,00 грн., фіскальний чек роздруковано і видано.
Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 – ВР у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
З матеріалів справи суд вбачає, що зазначене рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000 грн. від 05.07.2004 р. №01101-21 відповідачем не оскаржувались, недійсними у встановленому законом порядку не визнано, факт допущенних порушень підтверджується атом перевірки № 019023-233/21-314 від 22.06.2004 р., на підставі якого винесене відповідне рішення.
06.11.2004 р. Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів було проведено перевірку господарської одиниці – кафе, що розташоване за адресою: Красногвардійський район, 67 км. траси Сімферополь – Харків, що належить СПД СПД Гончаренко Сергію Олександровичу. По результатам перевірки було складено акт № 011358-346/21-314 від 06.11.2004 р.
В ході перевірки було встановлено факт реалізації однієї пачки сигарет “Мальборо” за ціною 5 грн., касовий чек роздруковане та видано. Відповідно до декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби максимальні роздрібні ціни на сигарети “Мальборо” складає 4 ,00 грн., різниця складає 1,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів було винесено рішення №010433/01101-21/261 від 16.11.2004 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000 грн.
Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 – ВР у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Вказане рішення №010433/01101-21/261 від 16.11.2004 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1000 грн. відповідачем не оскаржувалось, недійсними у встановленому законом порядку не визнано, факт допущенних порушень підтверджується атом перевірки № 011358-346/21-314 від 06.11.2004 р., на підставі якого винесене відповідне рішення.
На адресу відповідача було скеровано першу податкову вимогу від 14.04.2004 р. №1/55.
На адресу відповідача також було скеровано другу податкову вимогу від 26.05.2004 р. №2/499.
Однак треба вказати, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.07.2001 р. №940 “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору” відповідно до якої створено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ( далі – Департамент ) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в АПР Крим, областях, м. м. Київі і Севастополі – регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.
Статтею 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19.12.95 р. № 481/95 – ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2000 р. №1698, Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування таких видів діяльності: 1 . виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв; 2. оптова торгівля спиртом етиловим. коньячним і плодовим, оптова. Роздрібна торгівля алкогольними напоями; виробництво тютюнових виробів, оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами.
У даному випаду перевірки господарського об’єкту відповідача, що відбулися 22.06.2004 р. і 06.11.2004 р. було проведено Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Штрафні санкції застосовані Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Рішення від 05.07.2004 р. і від 16.11.2004 р. про застосування штрафних санкцій за виявленні порушення були також винесені Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі не є підрозділом Департаменту, а значить не має права звертатися до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, які застосовано іншою самостійною юридичною особою - Регіональним Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
Вказану позицію підтверджено також Вищим Адміністративним судом України у постанові від 26.01.2006р. про розгляд касаційної скарги суб’єкта підприємницької діяльності Легаєвої А. М. на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2005 р. за позовом СПД Легаєвої А. М. до ДПІ в м. Ялта про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення і рішення про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, в частині позовних про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2000 грн. у позові необхідно відмовити.
У відповідності зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 -84 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Гончаренко Сергія Олександровича, с.м.т. Красногвардійське, вул. Фрунзе, 55, ( ідентифікаційний номер 2499300132, рахунків у банках не має ) на користь державної податкової інспекції в Красногвардійському районі, с.м.т. Красногвардійське, вул. Комсомольська, 4, ( ЗКПО 34050955, банківські реквізити не відомі ) заборгованість у розмірі 10290,54 грн.
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Гончаренко Сергія Олександровича, с.м.т. Красногвардійське, вул. Фрунзе, 55, ( ідентифікаційний номер 2499300132, рахунків у банках не має ) у доход держбюджету України (р\р 31118095600002; у банку одержувача: Керування Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 22301854) держмито в сумі 102, 00 грн.
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Гончаренко Сергія Олександровича, с.м.т. Красногвардійське, вул. Фрунзе, 55, ( ідентифікаційний номер 2499300132, рахунків у банках не має ) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, вул. Липская, 18\5, (т/с 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 59,00 грн. витрат за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
Накази видати після вступу рішення господарського суду в закону силу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.