ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2-48/-07
м.Запоріжжя 16 березня 2007 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В. при секретарі Останець Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вищезгаданим позовом.
В позові вказує, що відповідачка та її неповнолітня дитина ОСОБА_3 були прописані та вселилися в квартиру, в якій мешкає та є зареєстрованою позивачка.
Проте в 2001 році відповідачка разом із дитиною виїхала із спірної квартири та більше не мешкають в ній.
Позивач просить суд на підставі ст. 405 ч.2 ЦК України визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою.
У судовому засіданні позивач, представник позивача - адвокат ОСОБА_5 підтримали заявлені вимоги, просили суд позов задовольнити за вищезгаданими підставами.
Представники третіх осіб - органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та КП „ВРЕЖО-3" біли повідомлені про час та місце судового розгляду, про в судове засідання не з'явилися, на позов заперечень не надали. В силу вимог ч.З ст. 36 ЦПК України суд слухав справу за відсутності представників третіх осіб.
ОСОБА_2, як відповідачка та законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду судом повідомлялася належним чином відповідно до вимог ч. 5 ст. 76 ЦПК України. Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи у відсутності відповідача. Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалив слухати справу за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що в спірній не приватизованій квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані сторони у справі, які мешкали однією сім'єю, що підтверджується особистим рахунком на зазначену квартиру, копією довідки ЖЕД № 26 від 01.10.2006 року та поясненнями позивачки.
Проте в лютому 2001 році відповідачка разом із зазначеною своєю дитиною виїхала із квартири та натепер вони не мешкають в ній. Відповідачка та її діти більше ніж рік не користуються спірною житловою квартирою, в якій створено всі належні побутові умови для мешкання в ній.
Зазначені обставини були достовірно підтверджені суду дослідженими доказами - поясненнями позивача та актом ЖЕД № 26 від 20.11.2006 року які є послідовними, логічними та узгоджується між собою, не довіряти яким у суду немає підстав.
2
Судом не встановлено жодної поважної причини, за якої відповідачка та її дитина тривалий час не користувалися спірною житловою квартирою.
За встановлених обставин суд вважає, що згідно до вимог ст. ст.. 71, 72 ЖК України відповідачка та її дитина втратили право користування спірним житловим приміщенням у вказаний період часу.
На підставі викладеного, ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10-ти днів через місцевий суд шляхом подачі заяви про оскарження або апеляційної скарги.