Справа №2-10502/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року  Ленінський районний суд м. Запоріжжя  у складі:

                           головуючого судді                       Турбіної Т.Ф.    

                                   при секретарі                       Кривицькій К.Л.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

У позові зазначає, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 23.11.1999р., який був  зареєстрований відділом РАГС Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя (реєстраційний запис № 754).  Шлюб між сторонами розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 09.09.2003р., видане відділом РАГС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя (реєстраційний запис № 392).

Від спільного подружнього життя мають сина –  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  який проживає з матір’ю та перебуває на її утриманні. Після розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, угоди про добровільну сплату аліментів не досягнуто. Інших дітей у відповідача не має.

 Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

 Відповідач  ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився,  причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав. Зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи місце перебування,  місце роботи відповідача не встановлене, у зв’язку з чим  про день, час, місце слухання справи відповідач повідомлявся у встановленому ч.9 ст. 74 ЦПК України порядку через оголошення в пресі, і вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи.  

Суд, за згодою позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутністю  відповідача, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України. Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалив: постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.      

Як встановлено судом, сторони перебували у шлюбі з 23.11.1999р., який був  зареєстрований відділом РАГС Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя (реєстраційний запис № 754). Шлюб розірвано 09.09.2003р.,  що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 09.09.2003р., видане відділом РАГС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя (реєстраційний запис № 392).

Від спільного подружнього життя мають сина –  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю та перебуває на її утриманні (а.с. 5, 8).  Після розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, угоди про добровільну сплату аліментів не досягнуто.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (СК)  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зі змісту ст.183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що потрібно визначити розмір аліментів на утримання  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 1/4 частини з усіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,   починаючи з 04.10.2010р.  до повноліття дитини.

 Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України щодо порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів, ч.3 ст. 88 ЦПК України, яка встановлює, що у разі  звільнення позивача, на користь якого ухвалено рішення, від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд присуджує стягнення  судових витрат, пов’язаних з розглядом справи,  з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-183  Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 60, 84, 88, 130, 174, 212, 213-215, 367, 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Запоріжжя,  аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.10.2010р.  до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2  судовий збір у розмірі 51 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120  грн.

Рішення про стягнення аліментів допустити до  негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

       Суддя: