Справа № 2-423 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Козирєвої Г.М.
при секретарі Нетецькій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку та частину квартири у порядку спадкування за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 49/100 частин житлового будинкуАДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона, її син ОСОБА_2 та мати її чоловіка ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Позивачка прийняла спадщину, інші спадкоємці не заперечують проти визнання за нею права власності на вказану частину будинку після смерті її чоловіка.
ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнала, звернулася до суду з зустрічною позовною заявою й просила у судовому засіданні про визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом після смерті сина, ОСОБА_4, на частину зазначеного будинку, частину приватизованої квартири АДРЕСА_2, частину автомобіля ВАЗ -21-011 державний номер НОМЕР_1, з урахуванням трьох спадкоємців після смерті сина. Крім того просила стягнути на її користь частину сплаченого нею боргу з газопостачання за частину будинку, яка належала її сину, сплаченого нею у загальній сумі 856 грн., як з спадкоємців, які прийняли спадщину.
В процесі слухання справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із спільною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності за кожним, по 49/300 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 частин двокімнатної приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_2, посилаючись на те, що вони обидва прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлена позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку та квартири підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічна позовна заява ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
2
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4 (а.с.5), спадкоємцями за законом після смерті якого є його дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 й жодна з сторін даний факт не оспорює.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, про що свідчить довідка міжміського бюро технічної інвентаризації (а.с.4); а також частина квартири АДРЕСА_2, що належить йому на праві сумісної спільної власності разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі приватизаційного Свідоцтва про право власності, реєстраційний НОМЕР_2 від 18.05.94 р., про що свідчить лист управління комунального майна та приватизації № 1076 від 25.07.06 р. (а.с.127) та довідка КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації"" №2352967 від 14.12.2006 року, що залучена до матеріалів справи у судовому засіданні.
Суд вважає частки ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в приватизованому майні рівними, оскільки не надано даних про наявність у будь-кого з зазначених осіб права на більшу частку у спільному сумісному майні. Тому кожна з зазначених осіб має право на 1/3 частину вказаної спільної сумісної власності. Відповідно і спадкова маса, що належить ОСОБА_4, складає теж 1/3 частину зазначеної квартири.
Факт відкриття спадщини мав місце в період дії ЦК України 1963 року. Відповідно при вирішенні спору про визнання права на спадщину за законом слід застосовувати зазначений закон.
Згідно ст.548 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на час відкриття спадщини, необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Часткове прийняття спадщини або із застереженням не допускається, прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Матеріалами справи, а саме довідкою виконавчого комітету Бабаївської селищної ради від 2.11.2004 p., виданої на підставі запису у домовій книзі (а.с. 26), встановлено, що спірний будинок, розташований АДРЕСА_1, на момент смерті ОСОБА_4 знаходився у користуванні ОСОБА_3, а спірна квартира, розташована АДРЕСА_2, знаходилася у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Тому всі зазначені спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4 прийняли спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, на підставі ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року). Згідно ст.529 зазначеного Кодексу частки кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Тому за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повинно бути визнано у порядку спадкування за законом право власності по 49/300 частин на житловий будинок розташований АДРЕСА_1 ( 49/100 ч : 3 = 49/300 ч), а також за кожним з зазначених спадкоємців повинно бути визнано право власності по 1/9 частині квартири розташованої АДРЕСА_2 (1/3 ч : 3 = 1/9 ч).
І, таким чином, за ОСОБА_3 повинно бути визнано право власності на 1/9 частину вказаної квартири, а за ОСОБА_1, ОСОБА_2, за кожним, з урахуванням їхнього права власності на підставі
3
приватизаційного Свідоцтва про право власності, повинно бути визнано право власності по 4/9 частині квартири (1/3 ч + 1/9 ч = 4/9 ч).
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 повинно бути відмовлено, оскільки, хоча ст.556 ЦК України (в редакції 1963 р.) і передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає по боргам спадкодавця, однак ОСОБА_3 не надано доказів того, який саме борг спадкодавця по сплаті за спожитий газ існував на момент відкриття спадщини, а також даних про те, що саме цей борг було нею сплачено по наданим суду квитанціям за 2001-2005 роки.
З повідомлення ВАТ "Харківгаз" від 21.11.2006 р. вбачається, що особовий рахунок оплати природного газу № 102179 відкрито на ім"я ОСОБА_3 На ім"я ОСОБА_4 такий рахунок відсутній. Мереф"янська філія ВАТ "Харківгаз" не має можливості надати детальні відомості про стан розрахунків та здійснення оплати за послуги з газопостачання за період до 2003 року в зв"язку із закінченням строку зберігання первинних бухгалтерських документів.
В наданих ОСОБА_3 квитанціях, в частині їх зазначено її особовий рахунок, а в інших - він взагалі не зазначений. Тому не відомо, за яким рахунком сплачувалася заборгованість. Всі квитанції заповнено на ім"я ОСОБА_3
При таких обставинах не встановлено, що цей борг належить спадкодавцю ОСОБА_4
Також суд не знаходить підстав для визнання права власності на частину автомобіля ВАЗ-21-011 державний номер НОМЕР_1, після смерті ОСОБА_4, оскільки суду не надано доказів існування цього автомобіля на день розгляду справи судом, а також доказів того, що такий автомобіль було зареєстровано за спадкодавцем на момент його смерті та про його вартість, доказів його відчудження та суми, за яку його було продано, якщо такі обставини мали місце.
Відповідно до ст.ст.79,80 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір, з кожного, у розмірі 116,62 грн., оскільки ними сплачена лише сума судового збору 59,50 грн., в той час як вартість відшукуємого ними майна становить 29274,69 грн. й належить до сплати судовий збір у сумі 292,74 грн.
ОСОБА_3 є учасником війни, тому звільнена від сплати судового збору за Законом (а.с.29).
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.529,548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності, за кожним, по 49/300 частин житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, який в 49/100 частинах зареєстровано за ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
4
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, право власності по 4/9 частині, а за ОСОБА_3 - на 1/9 частину квартири, розташованої АДРЕСА_2 та зареєстрованої на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, з кожного, судовий збір у сумі 116,62 грн.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого на протязі 20 днів може бути подано апеляційну скаргу, через Харківський районний суд, до Апеляційного суду Харківської області, подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.