Судове рішення #11892187

Справа № 2-659/2007p.

РІШЕННЯ

 ІМЕ

ЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2007 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Корзаченка В.М.,

при секретарі Оксимець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2003 року у виконкомі Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено запис за № 15. Від спільного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка 06 грудня 2007 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що сімейні стосунки не склалися, на грунті вживання відповідачем спиртних напоїв вони постійно конфліктують, її прохання зробити належні висновки відповідач ігнорує, тому вони дійшли висновку про необхідність розірвання шлюбу. До того ж останні З місяці вона з дитиною проживає у своїх батьків.

У судовому засіданніОСОБА_1. позовні вимоги підтримала, пояснила, що зберегти сім’ю вже немає можливості, просила суд розірвати шлюб і не надавати термін для примирення, оскільки поведінка відповідача негативно відображається на формуванні характеру та психологічного стану дитини.

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Позивачка звернулася до суду на підставі ч. 1 ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред’явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

У судове засідання відповідач не з’явився, проте подав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав повністю, просив суд розірвати шлюб і не надавати термін для примирення.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, беручи до уваги, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання оскільки визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 109, 110, 112 СК України та ст. ст. 130, 174, 213, 214 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 20 вересня 2003 року у виконкомі Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження було зроблено запис за № 15.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державного мита у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державного мита у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація