У Х В А Л А
іменем України
2 вересня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Буцяка З.І., Григоренка М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному на постанову Рівненського міського суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному про визнання дій та рішення протиправними і зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
Постановою Рівненського міського суду від 25 березня 2010 року зазначений позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірними рішення і дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному щодо нарахування та виплати позивачу пенсії і додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з 30 грудня 2009 року. В решті адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному подало апеляційну скаргу, де покликається на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
На обґрунтування скарги вказувалось про неврахування місцевим судом положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1, якою розрахунок пенсій, призначених згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розрахунок додаткової пенсії, передбаченої цим Законом, провадився виходячи з розміру 19, 91 гривні. З 1 січня 2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п. 28 розділу ІІ) внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам ІІ групи, віднесеним до І категорії, встановлюється у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а мінімальний розмір інвалідам ІІ групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - в розмірі 140 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Правила п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність як таке, що визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі №10-рп2008. Оскільки на час виникнення і вирішення спору положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих
Справа №22-а-7477-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Дужич С.П.
Категорія: 57 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
актів України» через визнання їх неконституційними не приведені у відповідність, тому порядок обчислення розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, особам, які мають право на такі пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишився не врегульованим.
Крім того, апелянт зазначав, що з 19.09.2003 року позивач одержує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі вказаного Закону. Пенсія обчислена та виплачується в розмірі відшкодування фактичних збитків, а не в мінімальному розмірі, а отже, визначати розмір пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» законних підстав не вбачається.
Просить скасувати постанову Рівненського міського суду від 25 березня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відмовляючи позивачу в перерахунку його пенсії, Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному порушило його права та законні інтереси, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приходячи до висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду попередньої інстанції, колегія суддів виходила з такого.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1. Відповідно до довідок МСЕК від 19.09.2003 року НОМЕР_2 та НОМЕР_3 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, пов’язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто визначено причинний зв'язок інвалідності із його роботами на Чорнобильській АЕС по ліквідації аварії. 30 грудня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії і встановлення розміру згідно з чинним законодавством, однак в задоволенні заяви йому було відмовлено.
Згідно із ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01.01.2008 року) – розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 цього Закону таким інвалідам виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів знаходить, що міський суд, повно і правильно з’ясувавши всі обставини справи і застосувавши до спірних правовідносин вимоги ст.ст. 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», досягнув правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1.
Так, очевидним вбачається те, що при обчисленні перерахунку пенсії позивача об’єктивно повинен застосовуватися показник мінімального розміру пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки на час вирішення спору іншого не встановлено. Колегія суддів знаходить очевидним те, що застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 цього Закону, стосується визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, позаяк чинним законодавством не встановлено іншого, окрім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному про внесені Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і припинення дії п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», на увагу не заслуговують, адже не ґрунтуються на встановлених фактах і не спростовують правильності висновків місцевого суду.
Постанова суду ухвалена без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено постанову, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному відхилити.
Постанову Рівненського міського суду від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: