Перша    інстанція

Код   суду   2702

Справа  № 2а-4453/2010

Категорія  36

   ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30  квітня   2010   року  Гагарінський    районний   суд  м. Севастополя  в  складі:

головуючого-судді – Завгородньої   Л.М.,

при  секретарі -   Єфановій   І.В.,

розглянувши   в   відкритому  судовому  засіданні    справу за  адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України  в Гагарінському  районі  м. Севастополя  про   визнання  бездіяльності    відповідача    протиправною,  нарахування та виплату  підвищення  до  пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1  звернулася  до  суду з позовом   до відповідача  про   визнання  бездіяльності    відповідача    протиправною,  нарахування та виплату  підвищення  до  пенсії,  мотивуючи  вимоги  тим,  що має  статус  «дитина війни», в  зв’язку чим    має  право   на отримання підвищення до пенсії  в  розмірі   30 відсотків  мінімальної  пенсії  за віком, щомісячно,  але  у  період  часу з  01.07.2009  року  по  31.12.2009  року   підвищення  до пенсії   сплачувалося  в  розмірі   10  відсотків,  в  зв’язку з  чим,  позивач  просить     зобов’язати   відповідача     нарахувати  та  виплатити   підвищення   до  пенсії за  вищеназваний  період,  а також  просить     визнати   бездіяльність   протиправною.

  В судове  засідання  позивач  ОСОБА_1  не  з’явилась,  надала   судові  заяву   про  розгляд справи  за її   відсутності,   на задоволенні  позову   наполягає  в повному   обсязі.

Представник   відповідача   управління  Пенсійного   фонду  України  в Гагарінському районі   м. Севастополя  представив  суду  заяву   про    розгляд  справи  за   його  відсутності,  а також    надав   заперечення  на позов, відповідно до  якого  просить   відмовити  у  задоволенні    позовних   вимог  у повному  обсязі.

Дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає позов   таким, що  підлягає задоволенню.

Судом   встановлено,  що  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, не  досягла  на  момент  закінчення 2-ої світової    війни (02  вересня   1945 року)  18  років, тобто  має  статус «дитини   війни», тому  має   право  користуватися   пільгами, передбаченими   ЗУ «Про  соціальний    захист    дітей війни»   від  18.11.2004 року.

Відповідно   до  статті  6   зазначеного   Закону, дітям   війни    пенсії  або   щомісячне  довічне    грошове  утримання  чи  державна  соціальна   допомога, що   виплачується   замість  пенсії, підвищуються на  30 % мінімальної  пенсії за   віком.  Згідно  ч. 2 ст. 3 Закону  України «Про   соціальний   захист  дітей   війни»  соціальні   гарантії  дітям  війни, встановлені    цим   Законом, не можуть бути   обмежені  або  скасовані   іншими  нормативно-правовими    актами.

Стаття  22  Конституції   України,   проголошує, що    конституційні   права  і  свободи   гарантуються   і  не  можуть  бути  скасовані. При   прийнятті нових  законів    або  внесенні   змін   до  діючих  законів не допускається  звуження   змісту   та  обсягу   існуючих прав  і  свобод.

Частиною1 статті  28 ЗУ «Про   загальнообов’язкове   державне  пенсійне   страхування», мінімальний   розмір   пенсії   за  віком    за наявності  у  чоловіків 25,  у  жінок – 20  років   страхового    стажу   встановлюється  у  розмірі   прожиткового  мінімуму   для    осіб,  які  втратили   працездатність,  визначеному   законом.

На  2009  рік  встановлено   прожитковий  мінімум   на  одну  особу    та для   тих, хто   відноситься      до  основних   соціальних    і  демографічних      груп  населення, в  розмірах,   що діяли   у  грудні   2008 року,  що  передбачено  ст.  54 ЗУ «Про  Державний бюджет  України  на 2009 рік»,  тобто  в розмірі  498   грн.

Зі змісту   позову  встановлено, що  позивачу  виплачувалась  надбавка  до  пенсії  в  розмірі  10 відсотків,  тобто  позивач  всього  отримав за  період  з   01.07.2009 року  по  31.12.2009 року  року  (6*49,8) 298,8  грн.

Підвищення   до  пенсії  мало   складати:  30% *498=149,4 грн.  у  місяць.   Різниця   між    надбавкою  до    пенсії, що мала    бути  виплачена, та   отриманою   сумою надбавки   позивача    складає  за період   з  01.07.2009 року  по  31.12.2009  р.  складає: 149,4*6-298,8=597, 6   грн.

Аналіз норм ст.58 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", п.15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст.ст.21,22,87 Бюджетного кодексу України дають можливість зробити висновок про те, що обов"язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

    Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Так, реалізація особою права, яке пов"язане  з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань судом не приймається до уваги.

      З огляду   на   правову   позицію   Європейського    суду   з прав   людини  та   положення   частини 1    статті  58 Конституції  України  реалізація   особою   права,   що  пов’язане   з  отриманням  бюджетних  коштів, яке    базується   на  спеціальних   та  чинних   на   час   виникнення    спірних    відносин   нормативно-правових    актах   національного  законодавства,  не  може  бути    поставлена  у  залежність  від  бюджетних   асигнувань,  тому  посилання   органів   державної    влади на  відсутність коштів, як   на    причину  невиконання   обов’язків,  не  повинні   прийматися   до   уваги.

В  зв’язку  з викладеним,   суд   вважає  бездіяльність  відповідача   щодо   виплати   не донарахованого  підвищення  до  пенсії   протиправною.

Судові  витрати  у справі підлягають  віднесенню  за рахунок   держави.

Керуючись   ст.  159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу   адміністративного  судочинства України, Законом  України «Про   соціальний   захист   дітей   війни», Конституцією  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов  -   задовольнити .

Визнати  протиправною  бездіяльність   управління  Пенсійного   фонду  України   в Гагарінському  районі   в м. Севастополі  щодо відмови ОСОБА_1  у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.07.2009 року  по 31.12.2009 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України   в  Гагарінському  районі   м. Севастополя  нарахувати і  виплатити  ОСОБА_1  підвищення   до пенсії   за період  з  01.07.2009 року  по  31.12.2009  року  в  сумі  597,6   грн.

Судові  витрати  віднести  за  рахунок  держави.

   Постанова  суду  може   бути  оскаржена  в 10-денний строк  з дня  проголошення  постанови.  Апеляційна   скарга    на  постанову  подається  протягом   20 днів  після     подання    заяви    про  апеляційне  оскарження.

Постанова   набирає  законної  сили   після     закінчення   терміну    подачі   заяви   про    апеляційне    оскарження,  якщо   апеляційне  оскарження   не  було   подане.

Постанова  виготовлена   власноручно, в нарадчій   кімнаті.

Суддя  Гагарінського  районного  

 суду   м. Севастополя                                                                                                               Л. М. Завгородня