Справа № 2-а-871/10  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

11 листопада 2010 року  Суддя Борівського районного суду Харківської області  Любая В.І.  

розглянувши в порядку скороченого провадження за правилами адміністративного судочинства адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії «Дітям війни», -  

встановив:

27.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Борівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається тільки за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Орган виплати пенсій - Пенсійний Фонд України, діє на підставі Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001. Згідно з п. 15 цього Положення, Фонд здійснює свої повноваження через свої територіальні управління.

Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок з нарахування та виплати їй доплати до пенсії покладено на управління Пенсійного Фонду України Борівського району за місцем її мешкання.

Враховуючи те, що згідно з нормою ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» держава узяла на себе обов'язок з виплати їй доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виконання якого поклала на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, що діє через свій місцевий орган - управління, яке зі свого боку не вчинило жодної дії з нарахування їй грошових коштів та їх сплату, вважає, що відповідач - управління Пенсійного Фонду України в Борівському районі Харківської області не виконав своїх обов'язків без поважних причин.

В суд позивач надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, в порядку скороченого провадження, підтримавши свої позовні вимоги в повному обсязі.  

Представник відповідача до суду надіслав письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу без їх участі, надав також письмове заперечення на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.  

Враховуючи що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд  справи за їх відсутності, то суд відповідно до ст. 183-2 КАС України вважає, що адміністративну справу належить розглядати в порядку скороченого провадження за правилами адміністративного судочинства.

Із заперечень УПФУ в Борівському районі Харківської області, вбачається, що ОСОБА_1 має статус «Дитина війни» та отримує в УПФУ в Борівському районі Харківської області пенсію, яка просить суд зобов’язати УПФУ в Борівському районі Харківської області нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки як дитині війни. УПФУ в Борівському районі Харківської області не погоджується з таким позовом з наступних підстав: соціальне забезпечення категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни» визначається Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року.  

Крім того, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Стаття 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» № 3235 від 20.12.2005 року встановлювала, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

В свою чергу Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367 від 19.01.2006 року вносить зміни і ст.110 викладено в такій редакції «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01.01.2006 року, а ст. 6 у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Норми вказаної статті у відповідності до Бюджетного року.  

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачалося, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України на підставі положення «Про пенсійний фонд України». Відповідно до п.8 зазначеного Положення бюджет Пенсійного фонду України формується з чітко визначених джерел (ст.72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року               № 1058) і щороку затверджується Кабінетом Міністрів України.  

Частина 2 ст.72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року встановлює норму, згідно якої кошти Пенсійного фонду не включаються до Державного бюджету України. Також ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року зазначає, що цей закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, а норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суперечать Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначеного мінімально розміру пенсії за віком та спрямування коштів на виплату допомоги.  

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного Законом.  

Частина 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлює норму, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Разом з тим для розрахунку доплати до пенсій особам, яким встановлено статус «Дитина війни» величина мінімальної пенсії за віком на законодавчому рівні не встановлена, оскільки нормативно-правовими актами, які діють на території України, для окремих категорій населення країни встановлені різні величини показника мінімальної пенсії, також відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», при цьому норми ч.1 ст.73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» дають вичерпний перелік видів виплат на які можуть бути спрямовані кошти Пенсійного фонду, а саме кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду.  

Виплата державної соціальної допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відноситься до жодного з переліку використання коштів Пенсійного фонду.  

Листом від 31.08.2007 року № 21-46-561 Міністерство юстиції України також зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, зазначений 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Такі зміни до ст.6 Закону № 2195 і були внесені п.2 ч.41 ст.85 розділом ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ. Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

В листі Міністерства праці та соціальної політики від 27.12.2007 року № 1323/0/039/98-07 та Пенсійного фонду України № 21423/02-20 зазначається, що проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуватиметься підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, також в листі зазначалося, що виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється за матеріалами пенсійних справ без подання пенсіонерами будь-яких додаткових документів.  

На підставі вищевикладеного, починаючи з 01.01.2008 року Пенсійний фонд виплачує дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим повідомляють суду, що в 2008-2009 роках ОСОБА_1 нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги, проводилась за постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

На підставі вищевикладеного управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області вважає, що діяло згідно діючого законодавства не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення, а отже проти позову ОСОБА_1 заперечує і вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.  

Суд виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 108973 від 15.05.1992 року (а.с.7) та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року має право на пенсію або щомісячне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії і підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, дію якої зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV.  

Однак, 02.04.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року відновлено у зв`язку з виключенням п.17 ст.77 Закону України від 20.12.2005 року № 3235-ІV згідно із Законом України від 19.01.2006 року № 3367-ІV.  

Після чого дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року зупинено на 2007 рік, з урахуванням статті 111 Закону України від 19.12.2006 року  № 489-V, згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 489-V; статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, установлено, що «підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст.6, передбачене п.12 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).  

В редакції Закону від 28.12.2007 року текст статті 6, яка набрала чинності 01.08.2008 року викладено в наступній редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»,  а з 22.05.2008 року зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тому УПФУ в Борівському районі Харківської області з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року.    

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

З 01 січня 2008 року, особам, які мають статус «дитина війни» нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідками УПФУ.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62,63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Борівському районі Харківській області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача виплачувати їй в період січень-грудень 2009 року включно щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд вважає такі вимоги обґрунтованими.    

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.    

Таким чином в період січень-грудень 2009 року позивачу підлягають доплати до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не  можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.    

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.    

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає  наступне.    

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначив розмір або встановлював інший розмір, немає.    

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.    

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.    

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.    

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.    

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються, таким чином держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.    

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання

доплати до пенсії в розмірі 30%, але відповідач не вчинив жодних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що відповідач  не виконав своїх повноважень без поважних причин.    

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Борівському районі Харківської області по не виконанню з 22.05.2008 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.    

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64,124,152 Конституції України, ст.ст.3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.6-14,71,159-163,167,183-2,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії «Дітям війни» - задовольнити.  

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області по не виконанню з 22 травня 2008 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за  2009 рік  –  з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.    

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік – з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням виплачених сум.        

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.  

Зобов’язати відповідача в порядку ч.6 п.8 ст. 183-2 КАС України виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Борівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуючий                                                                             В.І.Любая