Справа № 1-286/2010 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

      1 листопада 2010 року        Калинівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого        Копчинського В.І.

при секретарі                        Кулик Т.С.

з участю прокурора             Воляна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працює, освіта середня-спеціальна, розлученого, раніше судимого – 13.05.2010 року Калинівським районним судом по ст.164 ч.2 КК України до 120 годин громадських робіт – в скоєнні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи судимий 13.05.2010 року Калинівським районним судом по ст.164 ч.2 КК України до 120 годин громадських робіт, 15.06.2010 року був працевлаштований для відбування покарання на КП «Житловик» м.Калинівка. Однак, умисно, без поважних причин не з’являвся для відбуття  громадських робіт на дане підприємство з 14.07.2010 року по 17.08.2010 року.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду показав, що на даний час відпрацював 120 годин громадських робіт. Щиро розкаюється.

Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав відповідно ч.3 ст.299 КПК України недоцільним досліджувати інші докази по справі, так як фактичні обставини ніким не оспорюються, позов відсутній. Наслідки застосування положення ст.299 КПК України роз”яснені.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно по ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт  особою, засудженою до цього покарання.

При обранні виду і розміру покарання суд враховує, що ОСОБА_1 судимий, по місцю проживання характеризується негативно, щиро розкаюється, громадські роботи відпрацював, тому суд  вважає ,  що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства з обранням  покарання у виді обмеження волі з застосуванням до нього ст.75 КК України з випробуванням.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним по ст.389 ч.2 КК України і призначити йому покарання – 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України від відбуття призначеного покарання  ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком  1 рік.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: