Справа № 1-49/ 2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2007 р.                                                                                    Менський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого судді      Ченцової С.М.

при секретарі                                                                                                Зубкович Н.Ф.

за участю прокурора                                                                                   ПоложійН.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Менського районного суду справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Підлісне Козелецького району Чернігівської області, який проживає в м. Мена по АДРЕСА_1 Чернігівської області, громадянина України, освіта середня - технічна, розлучений, має трьох ... дітей , не працюючий, судимий 26.03.2003 року Менським районним судом Чернігівської області за ст. 122 ч. 1 КК України ( в редакції 2001 року) на 1 рік 6 місяців виправних робіт, звільнений від відбування покарання на підставі постанови Менського районного суду від 21.08.2003 року в зв"язку з застосуванням Закону України „ Про амністію" від 11.07.2003 року, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1. 20 січня 2007 року близько 12 години , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку своєї матері ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_2, Менського району Чернігівської області, в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, і яка потім переросла в бійку , умисно , почав наносити удари кулаками рук по плечах і обличчю та ногою в область спини та грудної клітини, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно-мозкової травми , забою головного мозку, що супроводжується субарахнодіальним крововиливом, закритої травми грудної клітини, що супроводжується переломами 9 ребра зліва по лопатковій лінії , 4, 5 подвійний,  6, 7, 8, 9 ребер зліва по лопатковій лінії, які у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забиття голови мозку, субарахноїдального крововиливу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 46 від 31.01.2007 року відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше 3 тижнів.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1. винним себе у скоєні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України визнав повністю та показав, що з його матір'ю -ОСОБА_2, у нього були не досить добрі відносини, так, як через неї розпалося його особисте життя, з вини своєї матері він розійшовся з дружиною. Коли він спробував помиритися зі своєю колишньою дружиною і нарешті налагодити особисті відносини, то його мати знову втрутилася в це і знову розбила його сім'ю. Мати проживає в АДРЕСА_2 з донькою та зятем. Його відносини з матір'ю не дуже добрі, сварився часто , але до цього випадку він її ніколи не бив, допомагав в ремонті житлового будинку , поскільки вміє виконувати всяку будівельну роботу. 20.01.2007 року близько 12 години він приїхав до матері в с Куковичі, з метою допомогти по господарству своїй матері та зятю. Приїхавши в с Куковичі велосипедом побачив , що вдома

2

була лише його мати. Це був вихідний день, приїхав він до матері, випивши перед цим близько 400 грамів горілки, привіз з собою ще горілку. Обідаючи за столом, між ним та його матір'ю почалася розмова про його невлаштоване особисте життя. Мати говорила йому про дітей. Ця розмова йому завжди була неприємна , він завжди вважав , що через матір у нього не влаштоване особисте життя. Будучи в стані алкогольного сп"яніння, він не втримався і вдарив матір : спочатку він вдарив її рукою в плече, мати при цьому стояла, а він сидів, потім вдарив її в обличчя, від удару мати присіла на ноги і повернулася спиною до нього. Тоді він вдарив її ногою по спині, скільки саме він вже не пам'ятає. Потім вона схилилася, потихеньку пішла до спальні, з її носа йшла кров. В цей момент йому стало шкода своєї матери і він пішов слідом за нею. На ліжко його мати не змогла лягти, тому він взяв подушку і поклав її на підлогу. Він повитирав їй кров на обличчі та пішов на кухню, невдовзі до його додому повернулась його сестра та зять, і розібравшись що трапилося сказали йому їхати додому, що він і зробив. Потім його матір забрали до лікарні. Про свій вчинок він сильно шкодує, просив у матері і сестри пробачення. Просить суд суворо його не наказувати , він може самостійно , в короткий строк виправитись, просить не позбавляти його волі, так як він заробляє гроші, надає матеріальну підтримку дітям.

Допитана по справі в якості потерпілої ОСОБА_2 дала свідчення про те, що цілий день 20.01.2007 року вона була вдома, на вулицю не виходила, і цілий день вдома займалася по господарству. Перед обідом до неї додому приїхав син ОСОБА_1. з м. Мена на велосипеді. На час приїзду знаходився в нетверезому стані та привіз з собою пляшку горілки. Вона накрила сину на стіл , він випив одну чи дві чарки горілки , поїв , і як завжди , жалівся на свою долю. Вона сказала йому , щоб не пив та сам влаштовував своє сімейне життя. ОСОБА_1 розізлився, говорив, що нікому до нього немає діла, почав голосно кричати, після чого вдарив її кулаком правої руки в плече. Від цього удару вона трохи присіла, після чого її син наніс декілька ударів кулаками своїх рук та ногами в ділянку її обличчя та тулуба. В наслідок цих ударів їй стало погано. Вона потроху пішла до спальні, син злякався і відвів її до спальні, він протирав обличчя , витер кров з ран . Через деякий час прийшла до хати її донька та почала лаяти її сина, обставин подальших подій вона не пам'ятає. Просить суд не позбавляти його волі, він роботящий, вміє робити все по будівництву, сам побудував хату, матеріально допомагає своїм дітям.

Свідок ОСОБА_3. показала, що в с Куковичі вона мешкає разом з чоловіком, двома дітьми та рідною матір'ю ОСОБА_2 Останнім часом її брат ОСОБА_1. ніде не працює, і живе за рахунок своєї матері та того, що дасть її сім'я. ОСОБА_1. в с Куковичі приїжджав не часто, один - два рази в місяць, часто був на підпитку. 20.01.2007 року вона з чоловіком зранку пішли на роботу. Про те, що до них додому приїде її брат вона не знала. Коли вона прийшла додому в обідню перерву, то побачила в своєму дворі велосипед і зрозуміла, що її брат приїхав до них додому. Зайшовши на кухню будинку, вона побачила свого братаОСОБА_1, який сидів за столом. В великій кімнаті будинку на підлозі лежала її мати. її обличчя було в крові, під оком був синяк, її руки були в садинах. Мати була при пам'яті, зробила рукою жест і показала, щоб вона вела себе тихіше, бо мати побоювалася, що ОСОБА_1 буде її бити. Вона виганяла брата з хати, потім зайшов її чоловік - ОСОБА_4, який допоміг вигнати ОСОБА_1 з хати. В подальшому вона викликала фельдшера, яка оглянула матір та надала їй першу медичну допомогу, місяць мати пролежала в лікарні, зараз вдома. На сина не жаліється, думає , що може вона винна в тому, що у нього не склалося сімейне життя.

Крім визнання вини самим підсудним, його вина підтверджується доказами , які досліджувалися в судовому порядку , та які не досліджувалися , але визнає і не оспорює їх достовірності сам підсудний.

Дії підсудного ОСОБА_1. органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України , як умисне .середньої тяжкості тілесне ушкодження , що спричинило тривалий розлад здоров"я.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує , що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно , потерпіла просить призначити йому покарання не пов"язане з позбавленням волі, обставинами , що пом"якшують покарання є визнання вини підсудним , має на утриманні троє дітей підліткового віку, обставинами , що обтяжують покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння , а тому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1. міру покарання не пов'язану з ізоляцією від суспільства.

3

Судових витрат та речових доказів по справі немає. Цивільний позов не заявлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 , 76 КК України засудженого ОСОБА_1. звільнити від відбування покарання з випробуванням , якщо він протягом іспитового строку - 2 років не вчинить новий злочин , та зобов"язати його з"являтись двічі на місяць для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи, при зміні місця проживання , роботи - повідомляти орган кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - підписку про невиїзд , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 днів до Чернігівського апеляційного суду з часу його проголошення.