АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   Справа № 10-125-2010                       Головуючий у 1-й інстанції: Селіванова О.О.

   Категорія: ст.165-3 КПК України                     Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

                              У Х В А Л А    

                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

                        апеляційного суду Миколаївської області  

     у складі:

     головуючого                                             Царюка В.В.,

     суддів           Кателіна В.П., Пустовара М.Л.,

     за участю прокурора                                  Кременцова А.В.,

     захисника                                                        ОСОБА_2,

          30 квітня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2010 року, якою:

           -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, не судимому, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України;

           -  продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців.

    Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні незаконного збуту психотропної речовини, вчиненого повторно.

              28 лютого 2010 року ОСОБА_3 затримано на підставі ст.115 КПК України, а 9 березня 2010 року постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва йому обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

22 квітня 2010 року заступником прокурора Миколаївської області строк досудового слідства по кримінальній справі продовжено до 4 місяців.

27 квітня 2010 постановою судді того ж суду тримання ОСОБА_3 під вартою продожено до 4 місяців.

    Задовольняючи подання слідчого про продовження запобіжного заходу,  суддя послалась на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі. Крім того, досудовому слідству потрібно виконати певні слідчі дії по кримінальній справі, що потребує часу. Підстави для обрання менш суворого запобіжного заходу відсутні.

    В апеляції захисник просить постанову скасувати та обрати обвинуваченому запобіжний захід - підписку про невиїзд.

          Посилається на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, винним себе визнав повністю, надав правдиві свідчення по справі, чим сприяв встановленню істини, характеризується позитивно, має сім’ю, малолітню дитину, на утриманні - тяжко хвору матір. Ні досудовим слідством, ні у постанові суду не зазначено обставин, які б могли свідчити про намір обвинуваченого ухилитись від правосуддя чи продовжити злочинну діяльність.

          Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, на думку апеляета, є недостатньою підставою для продовження тримання ОСОБА_3 під вартою.

    Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляції , думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали подання, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи подання, суддя належно послалась на обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні тяжкого злочину, що свідчить про підвищену небезпеку особи обвинуваченого та наявність обставин вважати про його намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Крім того, по кримінальній справі слід виконати значний обсяг необхідних слідчих дій в частині доведеного обвинувачення (перелік яких викладено у поданні слідчого), що потребує часу не менше двох місяців.

           Належні обставини для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 на менш суворий відсутні.

    Доводи апелянта про позитивні дані особи обвинуваченого є не істотними, оскільки при продовженні строку запобіжного заходу судом були враховані інші, заначені вище мотиви, передбачені ч.1 ст.165-3 КПК України.

    Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону при розгляді подання про продовження терміну утримання ОСОБА_3 під вартою, які б могли потягнути скасування оскаржуваної постанови, апеляційним розглядом не встановлено.

Наведене свідчить про належність та відповідність вимогам закону судового рішення щодо одбвинуваченого, тому апеляцію його захисника має бути залишено без задоволення.

    Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

                                                    у х в а л и л а :

          Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді  Центрального районного суду м. Миколаєва 27 квітня 2010 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3  - без зміни.

             Головуючий

            Судді: