АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

          Справа № 10-181-2010                                 Головуючий у 1-й інстанції: Рудяк О.О.

           Категорія: ст.236-2 КПК України                             Доповідач у 2-й інстанціїї: Пустовар М.Л.

                                У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

              Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                       апеляційного суду  Миколаївської області

      у складі:

     головуючої                                                        Маркової Т.О. ,

     суддів                           Значок І.С.,   Пустовара М.Л.,

     за участю прокурора                       Куценка О.О.,

    представника заінтересованої особи                      ОСОБА_2,

24 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2010 року, якою:

          - скаргу ОСОБА_3 на постанову ст. оперуповноваженого УБОЗ УМВС України в Миколаївській області від 11 грудня 2009 року про відмову у порушені кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.ст.185,190 КК України залишено без задоволення.

    2 жовтня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Міністра внутрішніх справ України із заявою про про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які шляхом шахрайства заволоділи його коштами у розмірі 55000 доларів США.

11 грудня 2010 року за результатами перевірки заяви ст. оперуповноваженим УБОЗ винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діях  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 складу злочину.

Постановою також зазначено, що між ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існують цивільно-правові відносисини, які мають вирішуватись відповідно до цивільного судочинства.

Це рішення ОСОБА_3 оскаржив до суду, вказуючи, що перевірку його заяви проведено поверхово, діям ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надано неналежну юридичну оцінку.

          Відмовляючи в задоволені скарги, суд послався на те, що перевірку заяви органом дізнання проведено повно та всебічно, прийняте за її результатами рішення є обєктивним та відповідним закону.

  В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати.

Вважає, що ні органом дізнання, ні судом не надано належної оцінки діям ОСОБА_4 і ОСОБА_7

Посилається на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону, відсутність мотивування судом свого рішення.

Також, вказує на порушення головуючим по справі строків розгляду скарги, порядку складання постанови та видачі її копії.

    Заслухавши доповідача, пояснення представника заінтересованої особи на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали скарги та матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ч.1 ст.99 КПК України, при відсутності підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання своєю постановою відмовляє у порушенні справи.

    Як вбачається із оскаржуваної постанови ст. оперуповноваженого УБОЗ від 11 грудня 2009 року, органом дізнання за заявою ОСОБА_3 відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за п.2 ч.1 ст.6 КПК України, тобто за відсутністю складу злочину.

За заявою проведено кілька додаткових перевірок і, як вбачається із матеріалу № 13/09, органом дізнання виконано такі дії: опитані усі заінтересовані особи, а також ті, які мали буд-яке відношення до обставин, що перевірялись, витребувано та залучено документи, вказані заявником, та інші - за ініціативою органу дізнання, встановлені обставини справи у межах, передбачених для перевірки заяви про злочин, передбачених ст.ст.94,95,97 КПК України.

Зваживши на виявлені фактичні данні, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що перевірку заяви ОСОБА_3 органом дізнання проведено належним чином та у повному обсязі, ознак злочинів, вказаних заявником, не виявлено, тому постанова від 11.12.2009 р. про відмову у порушенні кримінальної справи є законною.

З цим рішенням колегія суддів згодна. Підстави для його скасування, про що просить апелянт, відсутні.

Доводи в апеляції про неповноту та однобічність перевірки є безпідставними, тому як за заявою опитані усі належні особи та отримані офіційні матеріали, необхідні для вирішення питання щодо наявності ознак злочину.

Крім того, із змісту апеляції та пояснень адвоката в апеляційній інстанції не вбачається, що саме не виконано органом дізнання та, які дії слід вчинити при додатковій переврці.

Не відповідають дійсності і твердження про невірну правову оцінку судом висновків органу дізнання, оскільки суд, належно умотивуваши своє рішення, зазначив, що слад злочину - крадіжка та шахрайство - у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні, як і визнано в оскаржуваній постанові органу дізнання.

Колегія суддів також не вбачає порушень судом 1-ї інстанції вимог КПК України, встановлених для розгляду скарг даної категорії, у тому числі щодо строку розгляду, складання та оголошення постанови і видачі її копії заінтересованим особам.

З урахуванням викладеного, судове рішення, як постановлене відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, скасуванню не підлягає.

    Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

                                                    у х в а л и л а:

Апеляцію представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2010 року про залишення без задоволення карги ОСОБА_3 на постанову ст. оперуповноваженого УБОЗ УМВС України в Миколаївській області від 11 грудня 2009 року про відмову у порушені кримінальної справи - без зміни.

         Головуюча                                               Судді: