АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

           Справа № 10-190-2010                        Головуючий у 1-й інстанції: Батченко В.Г.

           Категорія: ст.165-2 КПК України              Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

                                    У Х В А Л А    

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                    Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                            апеляційного суду  Миколаївської області

      у складі:

     головуючої                                               Маркової Т.О.,

     суддів                 Кателіна В.П.,   Пустовара М.Л.,

     за участю прокурора         Максимишина О.Л.,

    захисників                                            ОСОБА_2, ОСОБА_3,

25 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва 19 червня 2010, якою у відношенні:

          - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України;

          -   обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.

    Органом досудового слідства ОСОБА_4 підозрюється у знищенні двох автомобілів шляхом підпалу, належних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вчиненому 21 січня 2009 року у м. Миколаєві.

          9 червня 2010 року його затримано слідчим у порядку ст.115 КПК України.

      Задовольняючи подання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд у постанові зазначив, що хоч ОСОБА_4 характеризується позитивно та раніше не судимий, проте обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, з урахуванням його ролі та характеру дій, може перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілих і свідків.

    В апеляції захисник просить постанову судді скасувати та обрати підозрюваному запобіжний захід - підписку про невиїзд.

    Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення досудовим слідством і судом кримінально-процесуального закону.

          Вважає безпідставним посилання на обгрунтованість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, оскільки жодних даних про причетність його до злочину не має.

          Крім того, суд у постанові вказав про достатність доказів обвинувачення, чим фактично визнав доведеність винуватості ОСОБА_4, що є неприпустимим на даній стадії процесу.

          Вказує на порушення при затриманні ОСОБА_4, оскільки підстави, передбачені ч.ч.1,2 ст.106 КПК України, відсутні.

          На переконання апелянта по справі також не має підстав вважати, що підозрюваний буде перешкоджати розслідуванню.

          Судом не враховано, що крім інших позитивно характеризуючих особу даних, ОСОБА_4 має дочку, яка навчається в університеті, та хвору матір.

          Крім того, протягом 10 днів з моменту затримання підозрюваного йому не пред’явлено обвинувачення, що суперечить ст.148 КПК України і є підставою для скасування запобіжного заходу.

    Заслухавши доповідача, пояснення захисників на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали подання та кримінальної справи № 09040039, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За вимогами ч.2 ст.148 КПК України, запобіжні заходи  застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний буде намагатися  ухилитися від слідства і суду або від виконання  процесуальних рішень, перешкоджати  встановленню істини  у справі  або  продовжувати  злочинну  діяльність.

Вирішуючи питання  про обрання ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обґрунтовано врахував тяжкість  злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, його характеристику, обставини справи і те, що перебуваючи на волі, він може перешкодити  встановленню істини по справі, і колегія суддів  з таким рішенням погоджується.    

          Таким чином, постанова районного суду є законною, оскільки при судовому розгляді подання виконані вимоги ст.165-2 КПК України.

          В зв’язку з цим судове рішення є обґрунтованим, відповідним вимогам ст.ст.148,150,155,165-2 КПК України, тому підстав для його скасування, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів в апеляції про інші, характеризуючі особу підозрюваного обставини, вони не є підставами для обрання ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, оскільки істотно не знижують суспільну небезпеку його особи та злочину, у якому він підозрюється.

Посилання в апеляції на відсутність доказів інкримінованого обвинувачення є неістотним, оскільки це питання не є предметом судового розгляду у порядку ст.165-2 КПК україни.

Не відповідають дійсності і твердження щодо визнання у постанові достатності доказів інкримінованого обвинувачення, тому як спростовується змістом осписової та мотивувальної частини судового рішення.

Доводи про незаконність затримання ОСОБА_4 суперечать змісту протоколу від 09.06.2010 р. (а.с.4-7), складеного у відповідності з вимогами ст.106 КПК України.

Також не є істотним посилання на перебіг 10-денного строку затримання, оскільки на момент судового розгляду цей термін щодо ОСОБА_4 щн не витік.

З урахуванням викладеного, судове рішення у відношенні ОСОБА_4, як постановлене у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, скасуванню не підлягає.

Керуючись  ст.ст.365,366   КПК  України,  колегія  суддів

                                    у х в а л и л а:

          Апеляцію захисника ОСОБА_2  залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2010 року у відношенні ОСОБА_4 - без зміни.

Головуюча

Судді: