АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-323-2009 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкін О.І.
Категорія: ст.236-7 КПК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Царюка В.В.,
суддів Гулого В.П., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Осипенко О.М.,
заявника ОСОБА_2,
2 грудня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією заявника ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2009 року, якою:
- скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.191 КК України у відношенні ОСОБА_2 залишено без задоволення.
28 жовтня 2009 року постановою заступника начальника СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальну справу у відношенні колишнього комерційного директора ТОВ «Техноторг» ОСОБА_2 за ч.1 ст.191 КК України за фактом привласнення ввіреного йому майна - ноутбуку «Асус», вартістю 5100 грн.
30 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся із скаргою до суду, в якій просив скасувати зазначену постанову за відсутністю належних приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд зазначив, що на час порушення справи слідчий мав достатні приводи та підстави для порушення, а саме: заяву директора ТОВ «Техноторг» про привласнення ноутбуку, пояснення працівників вказаного товариства, матеріали інвентарізації.
Не погоджуючись з постановою судді, апелянт просить її та постанову про порушення кримінальної справи - скасувати.
Посилається на невірну оцінку судом обставин справи, оскільки зазначений ноубук не викрадав, а отримав у рахунок погашення заборгованості по заробітній платі.
Також вказує на відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, невиконання досудовим слідством положень ч.2 ст.98 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення заявника на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, приводом до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій чи посадових осіб.
Кримінальна справа, крім того, згідно з ч.2 зазначеної статті, може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.
За вимогами ч.1 ст.98 КПК України, слідчий при наявності приводів і підстав, визначених у статті 94 цього Кодексу, зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи.
Як вбачається із змісту постанови про порушення справи у відношенні ОСОБА_2, її порушено за фактом привласнення коммерційним директором ТОВ «Техноторг» ОСОБА_2 ноутбуку «Асус», вартістю 5100 грн. при його звільненні з підприємства.
Приводом для порушення кримінальної справи була заява комерційного директора вказаного підприємства Калюжного І.І. про привласнення колишнім комерційним директором ОСОБА_2 зазанченого ноутбуку, а підставами - відомості бухгалтерських документів про належність ноутбуку підприємству, відомості акту інвентарізації про відсутність ноутбуку після звільнення ОСОБА_2, пояснення працівників ТОВ «Техноторг» щодо користування ОСОБА_2 вказаним ноубуком, та й самого ОСОБА_2, який підтвердив обставини стосовно визначеного ноутбуку, хоч і заперечував щодо статусу цього майна та правомірності його (ОСОБА_2) утримання ноутбуку.
Досудовим слідством ці приводи та підстави визнані достатніми для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.
Посилання слідчого на виявлення ознак злочину з боку колишнього комерційного директора ТОВ «Техноторг» є обґрунтованими і відповідними вимогам ст.ст. 94,95,97,98 КПК України.
Таким же колегія суддів визнає і рішення районного суду щодо розгляду скарги на зазначену постанову слідчого.
Відповідно до того, оскаржувана апелянтом постанова є законною і тому скасуванню не підлягає.
Доводи апеляції про неправильну оцінку обставин справи є безпідставними та передчасними, оскільки предметом оскаржування на даний час, відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, є лише приводи та підстави для порушення кримінальної справи, а не встановлення доведеності винуватості ОСОБА_2
Твердження про недостатність перелічених вище приводів та підстав не відповідають дійсності, оскільки у своїй сукупності вони достатньо вказують про небхідність порушення справи, а щодо джерела їх виявлення - воно є законним, тому як не суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального закону.
Посилання на порушення вимог ч.2 ст.98 КПК України також полишені підстав, тому як із мотивувальної частини постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що її порушено саме у відношенні ОСОБА_2, а не лише за фактом привласнення майна товариства.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцією ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2009 року, якою скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.191 КК України залишено без задоволення - без зміни.
Головуючий
Судді: