Судове рішення #11899218

                           

                             АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

 

  Справа № 11-359-2010                     Головуючий у 1-й інстанції: Кондрачук А.П.

  Категорія: ст.186 ч.2 КК України                     Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

                            У Х В А Л А    

                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                        апеляційного суду  Миколаївської області

     у складі:

 головуючого                                                   Царюка В.В.,

 суддів                                                         Олещук Т.Л., Пустовара М.Л.,

 за участю прокурора                              Якименка О.П.,

       

     15 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Кривоозерського р-ну Миколаївської області на постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2010 року, якою  кримінальну справу у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України;

   -   повернуто прокурору на додаткове розслідування.

Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачуються в крадіжці та грабежі чужого майна, вчинених за таких обставин.

18 серпня 2009 року, біля 18 години, він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на березі річки Кодима на околиці с. Луканівка Кривоозерського р-ну Миколаївської області, таємно викрав з футболки ОСОБА_3, що лежала на землі разом з іншими речами, мобільний телефон «Nokia 6070», вартістю 400 грн., з сім-картою «Джинс», вартістю 20 грн.

 У той же день, біля 18 години, він же, знаходячись там же, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я, вдарив ОСОБА_3 кулаком у голову, внаслідок чого потерпілий знепритомнів.

Скориставшись цим його станом, ОСОБА_2 відкрито викрав з кишені штанів ОСОБА_3 гроші у сумі 50 грн., з якими зник з місця події.

        Повертаючи за клопотанням потерпілого кримінальну справу на додаткове розслідування, суд послався на недоліки досудового слідства, які не можуть бути усунені у судовому засіданні, а також для вирішення питання про обвинувачення за більш тяжким складом злочину.

        Зокрема, з пояснень у суді потерпілого вбачається, що ОСОБА_2 викрадено не 50, а 100 грн. Тому, досудовим слідством не встановлені усі обставини відкритого заволодіння грошима ОСОБА_3

        Постановою суд зобов’язав орган досудового слідства провести слідчі дії для з’ясування додаткових обставин по справі та належно кваліфікувати скоєне ОСОБА_2

   В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, просить постанову скасувати.

   Посилається на безпідставність висновків суду стосовно необхідності повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки справу розслідувано в повному обсязі, дії ОСОБА_2 кваліфіковано належним чином, виявлення додаткових обставин по справі є зайвим.

   Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції,  перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів  визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 

   Відповідно до змісту постанови про притягнення як обвинуваченого (а.с.51-52) та обвинувального висновку по справі, ОСОБА_2 заволодів грошима потерпілого у сумі 50 грн. після того, як вдарив ОСОБА_3 по голові і той знепритомнів.

    Разом з тим, потерпілий протягом досудового слідства та судового розгляду справи стверджував, що в нього викрадено не 50, а 100 грн.

    Це ж вбачається із змісту постанови про порушення кримінальної справи від 22.08.2000 р. (а.с.31), де зазначено, що ОСОБА_2 відкрито викрав у ОСОБА_3 саме 100 грн.

    Будь-яких процесуальних рішень на огрунтування зменшення розміру викраденого майна (до 50 грн.) досудовим слідством до пред’явлення ОСОБА_2 обвинувачення не приймалось.

    Сам ОСОБА_2 при допиті у суді підтвердив пояснення потерпілого, вказавши, що викрав у нього 100 грн., з яких 50 грн. витратив у магазині, а решта була повернута потерпілому.

    За таких обставин, висновок суду про проведення досудового слідства у неповному обсязі, тобто без встановлення усіх обставин справи, у тому числі стосовно розміру викраденого майна та завданої злочином матеріальної шкоди, є вірним.

     Крім того, за постановою про притягнення як обвинуваченого та пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_3, до останього застосовано фізичне насильство, внаслідок якого він втратив свідомість.

     Згідно з роз’ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.209 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», небезпечним для життя чи здоров’я насильством (ст.187 КК України) є також інші насильницькі дії, які були небезпечними для життя чи здоров’я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, насильство, що призвело до втрати свідомості.

     Відповідно до Кримінального кодексу України, відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, є розбоєм (розбійним нападом), відповідальність за який передбачена ст.187 КК України.

     Разом з тим, досудовим слідством ці обставини залишені поза увагою, дії ОСОБА_2 за єпізодом відкритого викрадення грошей кваліфіковано за ст.186 КК України (грабіж), тобто заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я.

     За наявності викладених істотних порушень вимог ст.22 КПК України та неохідності вирішення питання про більш тяжке обвинувачення, ніж пред’явлене (неповнота досудового слідства і неправильне застосування кримінального закону), які не можуть бути усунуті у судовому розгляді справи, постанова суду 1-ї інстанції про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування є відповідною положенням ч.1 ст.281 КПК України, тому скасуванню, про що просить апелянт, не підлягає.

     

     При дослідуванні органу досудового слідства, як зазначено судом, слід виправити вказані недоліки, повторно допитати обвинуваченого та потерпілого щодо обставин викрадення грошей, надати належну оцінку встановленим доказам, відповідно кваліфікувати вчиненні злочинні дії.

     Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

                                              у х в а л и л а:

  Апеляцію помічника прокурора Кривоозерського р-ну залишити без задоволення, а постанову Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2010 року про повернення прокурору  кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України на додаткове розслідування - без зміни.

Головуючий                                          Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація