АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-379-2010 Головуючий у 1-й інстанції: Гажа О.П.
Категорія: ст.309 ч.2 КК України Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючої Маркової Т.О.,
суддів Значок І.С., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Максимишина О.Л.,
засудженого ОСОБА_2,
24 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2010 року, яким:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, судимий: 1) . 04.11.1998 р. Центральним райсудом м. Миколаєва за ст.229-8 ч.1 КК України (1960 р.) на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) . 23.03.1999 р. Ленінським райсудом м. Миколаєва за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.1 ст.145 КК України (1960 р.) на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 12.09.2001 р. із заміною невідбутого покарання на виправні роботи строком на 1 рік 11 місяців 10 днів; 3) . 25.12.2003 р. Центральним райсудом м. Миколаєва за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 02.02.2007 р. постановою Казанківського райсуду Миколаївської області від 25.01.2007 р. умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 24 дні;
- засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком від 25.12.2003 р. і остаточно призначено до відбуття - 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого на користь НДКЦ відшкодування витрат на проведення експертизи у розмірі 235 грн. 38 коп.
За вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 3 липня 2008 року, у невстановленому місці незаконно придбав рослини коноплі у висушеному стані та переніс їх до будинку АДРЕСА_1.
Там, він з метою власного споживання, подрібнив рослини і виготував з них макову солому, яку надалі без мети збуту зберігав та перевозив до себе додому з м. Первомайська у м. Миколаїв на автомобілі «Деу Нексія», реєстраційний № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3
4 липня 2008 року, близько 20 год. 15 хв., під час зупинки та огляду вказаного автомобіля працівниками міліції, макову солому, у кількості 201,2 грама, що перевозив ОСОБА_2, вилучено.
В апеляції засуджений просить пом’якшити призначене покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України.
Посилається на визнання вини, щире каяття, вчинення не тяжкого злочину, яким нікому не завдано шкоди.
Зазначає, що є інвалідом 3-ї групи, хворіє, потребує лікування, а також, що добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_2. у скоєні повторно незаконного придбання, виготовлення, перевезення і зберігання без мети збуту наркотичних засобів, вчиненого особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України, за обставин, викладених у вироку, підтверджена сукупністю досліджених у судовому розгляді справи доказів, яким суд дав належну оцінку, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ч.2 ст.309 КК України.
В частині доведеності вини та кваліфікації злочину вирок апелянтом не оспорюється.
Що стосується покарання ОСОБА_2, то воно призначене судом у межах санкції ч.2 ст.309 КК України, з урахуванням вимог ст.ст. 65-67 КК України, пом’якшуючої покарання обставини (каяття), даних про особу засудженого (позитивної характеристики, наявності кількох тяжких захворювань), вчинення злочину середньої тяжкості.
З урахуванням скоєння нового аналогічного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та у період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за поперднім вироком, що свідчить про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що засудженого слід ізолювати від суспільства та на визначений у вироку строк, який є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відносно доводів апелянта про стан здоров’я, каяття та характеристику особи, колегія суддів визнає їх безпідставними, тому як ці обставини вже враховані судом, як пом’якшуючі покарання, і засудженому воно призначене у нижчій межі санкції кримінального закону.
За правилами ст.71 КК України до покарання приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком у виді одного місяця позбавлення волі, що також не можна вважати надмірно суворим.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до покарання ОСОБА_2 положень ст.69 КК України.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2010 року у відношенні засудженого ОСОБА_2 - без зміни.
Головуюча
Судді: