АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

 Справа № 11-632-2010          Головуючий у суді 1-й інстанції: Васильченко Н.О.

 Категорія: ч.2 ст.307 КК України          Доповідач у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

                                У  Х  В  А  Л  А

                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                          апеляційного суду  Миколаївської області

     у складі:

     головуючої                                        Погорєлової Г.М.,

     суддів               Губи О.О., Пустовара М.Л.,

     за участю прокурора                                  Осипенко О.М.,

      засудженої                                                         ОСОБА_3,

     захисника                                                            ОСОБА_4,

          14 жовтня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3   на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2010 року, яким:

-  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Камінь Рожнятівського р-ну Івано-Франківської області, громадянка України, не судима;

- засуджена за ч.2 ст.307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Постановлено стягнути із засудженої на користь НДКЦ відшкодування витрат на проведення експертизи у розмірі 696,6 грн.

За вироком ОСОБА_3 визнано винуватою у тому, що в березні 2010 року на городі свого домоволодіння у с. Максимівка Новобузького р-ну Миколаївської області незаконно посіяла мак.

15 травня 2010 року, близько 14 години, нарвала частину вказаного маку та незаконно виготувала з нього особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломи (екстраційний опій), який у той же день, близько 16 години, незаконно збула особі під зміненими даними «ОСОБА_5» у кількості 0,8 мл. (вага сухої речовини 0,0588 гр. = 0,0252 гр. + 0,0336 гр.).

 28 травня 2010 року, близько 12 години, вона ж разом із своєю знайомою ОСОБА_6 нарвали на городі частину вказаного маку, з якого ОСОБА_3 незаконно виготувала аналогічний концентрат макової соломи (екстраційний опій), який у той же день, близько 17 години, незаконно збула особі під зміненими даними «ОСОБА_7» у кількості 1,0 мл. (вага сухої речовини - 0,0901 гр.).

В апеляції засуджена просить пом’якшити призначене покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України.

Посилається на те, що суд не в повній мірі врахував визнання нею вини, каяття, перше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність на утриманні двох дітей, один з яких - неповнолітній, тяжке матеріальне становище її сімї, а також, що вона не намагалась після злочину уникнути правосуддя.

В доповненнях до апеляції просить звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Вказує, що раніше закон не порушувала, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, а також, що вчинений злочин є наслідком тяжких сімейних обставин та стався випадково.

Іншими учасниками процесу апеляцій на вирок не подано.

          Заслухавши доповідача, пояснення засудженої та думку її захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про наявність підстав для пом’якшення покарання до 5 років позбавлення волі, перевіривши матеріали кримінальної справи та додатково надані апеляційному суду документи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту протоколу судового засідання та оскаржуваного вироку, кримінальну справу щодо ОСОБА_3 судом розглянуто відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України, тобто без дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З посиланням на заначену правову норму, суд визнав доведеним інкриміноване підсудній обвинувачення, у тому числі, пославшись на визнання ОСОБА_3 вини та її пояснення, надані на досудовому слідстві, що були дослідженні під час судового розгляду.

Разом з тим, викладені у вироку обставини, не відповідають дійсності.

Підсудна ОСОБА_3 у суді відмовилась від надання пояснень щодо сутті обвинувачення, її показання на досудовому слідстві не були дослідженні судом (а.с.137).

Таким чином, суд, постановлюючи обвинувальний вирок, на порушення положень ч.3 ст.299 КПК України, не з’ясував, чи розуміє підсудна зміст фактичних обставин справи, та, чи не має у неї сумніву щодо істинності її позиції.

Замість того, суд обмежився загальним висловом про визнання вини та підтвердження ОСОБА_3 своїх пояснень на досудовому слідстві.

Будь-які докази, з яких вбачалась доведенність обвинувачення щодо часу, місця, способу, мотиву та інших обставин вчинення злочину, судом не перевірені.  

Також не досліждені висновки хімічної експертизи, хоч у вироку є відповідні на них посилання.

Формулювання визнаного судом обвинувачення грунтується лише на даних постанови про притягення як обвинуваченої та обвинувального висновку по справі, що є порушенням правил ст.323 КПК України, за якою суд обгрунтовує вирок лише на доказах, які розглянуті у судовому засіданні.

За таких обставин, вирок, постановленний в відношенні ОСОБА_8, слід визнати таким, що істотно суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального закону. Тому його має бути скасовано з поверненням кримінальної справи, згідно із ч.2 ст.374 КПК України, на новий судовий розгляд.

При такому розгляді суду слід врахувати вище викладене, розглянути справу у відповідності з вимогами КПК України та постановити законне і обгрунтоване рішення щодо інкримінованого обвинувачення.

У разі визнання доведенності вини ОСОБА_8, суду необхідно також зважити та надати оцінку доводам апеляції стосовно обставин, які підлягають врахуванню при призначенні покарання.

У зв’язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, апеляція засудженої по сутті викладених у ній доводів колегією суддів не перевірялась.

Крім того, апеляційний суд, зважаючи на обставини, що склались у сім’ї підсудної, а саме, наявності у неї на утриманні неповнолітньої дитини, яка залишилась без піклування батьків після взяття матері під варту та зникнення батька, невирішення судом питання щодо подальшого місця місця знаходження цієї дитини, а також інших тяжких матеріальних умов існування родини, визнає за необхідне змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на менш суворий, ніж взяття під варту.

    Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

                                          у х в а л и л а:

          Апеляцію засудженої ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2010 року у відношенні засудженої ОСОБА_3 скасувати.

        Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України повернути у той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

        Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд та звільнити її з-під варти у залі судового засідання.

Головуюча

         Судді: