Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 12649 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Петушков С.А.
Категорія –45 Доповідач – Потапенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненко В.В.
Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Олександрійської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою , -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , Олександрійської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою та просила : - визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1 га , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в межах плану, вказаному в Державному акті на право приватної власності на землю серії КР № 323 , виданого 07 лютого 1994 року ; - визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 700 кв. м. за тією ж адресою, переданою у безстрокове користування ОСОБА_2 на підставі договору з виконкомом Олександрійської міської ради від 03 березня 1992 року. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2010 року у задоволенні позову – відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2010 року та ухвалити нове рішення , яким задовольнити її позов , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється , що 02 березня 1992 року між ОСОБА_2 та виконкомом Олександрійської міської ради було укладено договір про передання першому в безстрокове користування 1700 кв. м. землі за адресою АДРЕСА_1. 7 лютого 1994 року ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку площею 0, 1 га за вищезазначеною адресою, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 323. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2005 року було проведено розподіл спільного майна подружжя , сторін по справі, та визнано за позивачем право власності на 2/3 частини житлового будинку , а за відповідачем на 1/3 частину житлового будинку. 11 листопада 2005 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 1/3 частину будинку , і позивач набула право власності на весь будинок АДРЕСА_1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на вимоги ст. ст. 78, 79, 90, 92, 118, 120, 125 ЗК України та зазначив , що позивач може реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки площею 700 кв. м. та придбати земельну ділянку в відповідача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі : а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами ; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності ; в) приватизації земельних ділянок , що були раніше надані їм у користування ; г) прийняття спадщини ; д)виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) . Таким чином ЗК України визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки і розширеному тлумаченню дана норма не підлягає. Тому , враховуючи вимоги ЗК України суд не вправі приймати рішення про визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку , оскільки це не передбачено діючим законодавством. Відповідач ОСОБА_2 з наданої йому у користування 0,17 га земельної ділянки , приватизував земельну ділянку площею 0,1 га та став її власником. 0,07 га залишилося у користуванні сторін. З матеріалів справи вбачається , що позивач разом із відповідачем користувалася та користується неприватизованою частиною земельної ділянки площею 0,07 га та не позбавлена права на її приватизацію. Посилання у апеляційній скарзі на порушення судом ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України є необгрунтованим , оскільки норми цих статей не передбачають , що перехід права власності на земельну ділянку відбувається за рішенням суду, а не за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, відповідно до встановленої ЗК України компетенції. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2010 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :