АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-256-2009 Головуючий у 1-й інстанції: Крутій Ю.П.
Категорія: ст.41 ч.1 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
П О С Т А Н О В А
іменем України
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді Пустовара М.Л.,
при секретарі Простякові Є.О.,
за участю особи, притягнутої до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1,
18 серпня 2009 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року, якою:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1;
- притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1500 грн.,
в с т а н о в и в:
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати, виплати її не в повному обсязі, а також інших порушеннях вимог законодавства про працю стосовно двох найманих працівників, яких він використовував, як приватний підприємець протягом 2008-2009 років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити. Зазначає, що висновок суду про доведеність його (ОСОБА_1) вини не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки він виконав припис інспекції про усунення наявних недоліків, тому не повинен нести адміністративної відповідальності.
Також вказує на незаконність стягнення у розмірі 1500 грн.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП за обставин, викладених у постанові, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
Фактично апелянтом постанова у цій частині не оспорюється.
Разом з тим, при обрані правопорушнику стягнення, суд не врахував, що ОСОБА_1 вину визнав, покаявся у скоєному, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, порушення законодавства про працю усунув.
Зазначене свідчить про наявність підстав для пом’якшення правопорушнику призначеного судом 1-ї інстанції стягнення, яке за таких обставин є надмірно суворим.
З урахуванням викладеного, а також, що санкція ч.1 ст.41 КУпАП передбачає можливість накладення стягнення у виді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, апеляційний суд визнає за доцільне пом’якшити ОСОБА_1 стягнення до його мінімальної межі, тобто 510 грн.
Доводи апелянта про відсутність складу правопорушення внаслідок усунення ним припису державної інспекції праці є полишеним підгрунття, тому як таке усунення, відповідно до чинного КУпАП, не є підставою для закриття провадження по справі.
З урахуванням викладеного, керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП у частині накладення стягнення змінити, пом’якшивши адміністративне стягнення у виді штрафу до 510 (п’ятисот десяти) грн.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя