АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-389-2010 Головуюча у 1-й інстанції: Волкова О.І.
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді Пустовара М.Л.,
при секретарі Рябеженко А.А.,
за участю особи, притягнутої до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
21 вересня 2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 серпня 2010 року, якою:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає у АДРЕСА_1
- притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік,
в с т а н о в и в:
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 26 червня 2010 року, о 4 годині ранку, керував автомобілем “Ваз-2106”, реєстраційний № 81778, на 112-му кілометрі автодороги № Р06 сполученням «Ульянівка-Миколаїв» з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану спяніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду в частині накладення стягнення змінити на штраф. Зазначає, що вину визнав повністю, покаявся, має на утриманні дружину та малолітню дитину, працює, задовільно характеризується, до адміністративної відповідальності притягується вперше.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку його захисника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та додатково надані апеляційному суду документи, вважаю скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.
Апелянтом постанова у цій частині не оспорюється.
Щодо накладення стягнення за вчинене правопорушення, то в апеляційному розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 щиро покаявся у скоєному, повністю визнав вину, раніше до відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався, характеризується задовільно, має сім’ю, роботу, власний транспорт використовує при виконанні виробничих завдань.
Зазначені обставини, які не враховані судом 1-ї інстанції, а також частково були йому не відомі, слід визнати такими, що значно зменшують суспільну небезпеку особи правопорушника, тому є підставами для пом’якшення накладеного стягнення.
Зважаючи на викладене, а також, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає можливість накладення стягнення не лише у виді позбавлення спеціального права, а й штрафу, доводи апелянта слід визнати прийнятними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із пом’якшенням до нижчої межі цього виду стягнення (150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 серпня 2010 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, в частині накладення адміністративного стягнення змінити, пом’якшивши стягнення до штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя