Справа №2-287/10    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    27 вересня 2010 року                                                                         смт. Любешів                                      

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді                                                                        Труша В.О.,

за участю секретаря                                                              Поліщук І.І.,

представника позивача                                                       Левчука П.З.,

відповідача                                                                           ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Волинського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави заборгованість по погашенню позики – 3500 грн. та пені відповідно до п. 3.2 договору – 7287,50 грн., судові витрати, які складаються з 107,87 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 червня 2004 року та 18 липня  2006 року між обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_2 були укладені договори про надання позики на будівництво житлового будинку в обсязі 20000 та 15000 гривень на строк 15 років, за умовами якого на підставі платіжних доручень № 184 від 30 червня 2004 року, № 420 від 13 грудня 2004 року, № 454 від 28 грудня 2004 року та № 548 від 18 липня 2006 року відповідачу було перераховано 30000 гривень з коштів державного та обласного бюджетів. Відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі відповідач повинен погашати позику рівними частинами щорічно до 01 липня починаючи з 2006 року.

Однак відповідач в 2008 році частково погасив позику, а в 2009 році зовсім не проводив погашення позики, ігноруючи повідомлення та претензії. які надсилав позивач.

В судовому засіданні представник позивача Левчук П.З. зазначені позовні вимоги уточнив, просив стягнути з відповідача у повному розмірі заборгованість за договорами позики в сумі 3500 грн. Частково зменшив розмір штрафних санкцій за невчасну сплату позики і просив стягнути їх з відповідача в сумі 850 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги щодо заборгованості за договором позики в сумі 3500 грн. та штрафних санкцій в сумі 850 грн. визнала повністю. Пояснила, що зазначена заборгованість виникла у зв”язку з скрутним матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі докази, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2004 року між обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_2 було укладено договір про надання пільгової позики на строк 10 років для будівництва житлового будинку в сумі 20000 гривень під 3 % річних в гривнях за користування позикою, яку Позичальник зобовязується погасити до 01 липня 2021 року. Також 18 липня 2006 року між відповідачем та позивачем було укладено договір № 649  про надання довгострокової позики для добудови житлового будинку в сумі 15000 грн. під      3 % річних в гривнях за користування позикою, яку Позичальник зобовязується погасити до 01 липня 2021 року.

В судовому засіданні встановлено, що згідно платіжних доручень № 184 від 30 червня 2004 року, № 420 від 13 грудня 2004 року, № 454 від 28 грудня 2004 року та № 548 від 18 липня 2006 року відповідачу було перераховано 30000 гривень з коштів державного та обласного бюджетів.

Відповідно до п. 1.1 договору № 247 від 29 червня 2004 року „Фонд” надає „Позичальнику” пільгову позику на строк 10 років для будівництва житлового будинку 20000 грн. під 3 відсотки річних в гривнях за користування позикою, а „Позичальник” зобов”язується погасити позику до 01 липня 2021 року на умовах цього договору.  

Згідно п. 2.6 зазначеного договору погашення позики проводиться щорічно рівними частинами в строк до 01 липня кожного року. Перша щорічна плата повинна бути внесена в строк до 01 липня 2006 року. Погашення позики в останній рік повинно бути зроблено до 01 липня 2021 року.

З п. 3.2 цього ж договору слідує, що за прострочку погашення позики, в тому числі щомісячних платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.6 „Позичальник” сплачує „Фонду” штраф в розмірі 0.5 відсотка від невнесеної або не в строк  внесеної суми за кожний день прострочки після 30 листопада кожного року та дату кінцевого погашення позики.

Як вбачається з п. 1.1 договору № 649 від 18 липня 2006 року „Фонд” надає „Позичальнику” пільгову позику для добудови житлового будинку 15000 грн. під 3 відсотки річних в гривнях за користування позикою, а „Позичальник” зобов”язується погасити позику до 01 липня 2021 року на умовах цього договору.  

Згідно п. 2.6 даного договору „Позичальник” зобов”язується погасити позику  щорічно рівними частинами. Перша плата повинна бути внесена в строк до 01 липня 2006 року. Погашення позики в останній рік повинно бути зроблено до 01 липня 2021 року.

З п. 3.2 цього ж договору слідує, що за прострочку погашення позики, в тому числі  платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.6 „Позичальник” сплачує „Фонду” штраф в розмірі 0.5 відсотка від невнесеної або не в строк  внесеної суми за кожний день прострочки.

Проте, відповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо погашення позики не виконує, внаслідок чого станом на 17 березня 2010 року утворилась заборгованість за договором позики в сумі 10787,50 грн., в тому числі заборгованість на дату сплати – 3500 грн. та сума пені за прострочку – 7287,50 грн.

Згідно витягу з протоколу № 16 від 17.09.2010 року засідання правління обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі ОСОБА_2 зменшено суму штрафних санкцій за невчасну сплату позики до 850 гривень.

    Вимоги ст.ст. 526, 546 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

    Як вбачається зі змісту ст.527 ЦК України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає з суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення позики та сплати належних платежів за договорами, а також те, що на засіданні правління Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі ухвалено рішення зменшити ОСОБА_2  суму штрафних санкцій за невчасну сплату позики до 850 гривень, тому з відповідача слід стягнути заборгованість за договорами про надання позики в сумі  3500 гривень та 850 гривень штрафних санкцій за невчасну сплату позики.

На підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 107,87 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 174, 209, 212-215, ЦПК України, ст. 526, 546, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Волинського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Волинського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 3500,00 грн. (три тисячі п”ятсот) гривень заборгованості по погашенню позики, 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень пені та 227 (двісті двадцять сім) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок судових витрат, що складаються з 107,87 грн. (сто сім грн. 87 коп.) судового збору та 120 грн. (сто двадцяти грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позову.

Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Волинської  області  через  Любешівський  районний  суд  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання ними копії цього рішення.

Головуючий:  /підпис/   В.О. ТРУШ

З  оригіналом  вірно.

СУДДЯ  ЛЮБЕШІВСЬКОГО

РАЙОННОГО  СУДУ                                                                             В.О. ТРУШ