УКРАЇНА

        МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

__________________________________________________________________________________________________

                                                      Справа № 2-2148

                                                                                                                                                                                                                      2010 р.

                                              ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                         8 квітня 2010 року                                                                                             м.Одеса                                                                                          

                         Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

                         судді – Маркарової С.В.

                         за участю секретаря – Тітової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі – продажу дійсною, -

ВСТАНОВИВ:

                         29.09.2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, зареєстрованої на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» 29.03.1996 року - дійсною.

                         В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що не має можливості як власник розпорядитися майном, оскільки укладений договір не був нотаріально посвідчений, відповідач від вказаних дій ухиляється.

                         Позивач в судовому засідання позов підтримала.

                         Відповідач в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду (в порядку  ч. 3 ст. 76 ЦПК України через житлово-експлуатаційну організацію), про причини неявки суд не повідомила.

                         При таких обставинах за згодою позивача, суд вважає можливим розгляд справи в заочному порядку відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України.

                         Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

                         Відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року він застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності - 1.01.2004 року.

                 Враховуючи, що договір купівлі-продажу був укладений в 1996 році, тобто до набрання чинності новим ЦК, до зазначених правовідносин застосовуються норми ЦК України в редакції 1963 року.

                          В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №508 від 29.03.1996 року позивач придбала у відповідача домоволодіння АДРЕСА_1.

                          Зазначений договір був відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року зареєстрований на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа», про що в журналі реєстрації договорів по об’єктах нерухомості зроблений запис під реєстраційним номером 508 з посиланням, що він не потребує подальшого нотаріального посвідчення.

                        Відповідно до ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року нотаріальна форма договору купівлі-продажу нерухомого майна є обов’язковою.

                         Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору з наслідками, передбаченими  ч.2 ст. 48 цього Кодексу.

                         Водночас, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною.

                        В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

                        Позивач позбавлена можливості розпорядитися спірним майном, оскільки угода купівлі-продажу була оформлена з порушенням вимог закону в частині її нотаріального посвідчення, на час розгляду справи відповідач від таких дій ухиляється.

                        Поряд з тим, ОСОБА_2 виконала умови угоди, передала відповідачеві 1.000.000.000 крб. у якості плати за майно, вселилась у спірне домоволодіння, місце її проживання зареєстровано за зазначеною адресою,  постійно проживає там, утримує майно, сплачує комунальні платежі, що підтверджується наданими суду доказами.

                        Відповідач отримала грошові кошти за продаж будинку відповідно до договору, виселилась з нього.

                        За вказаних обставин, відповідно до  ч. 2 ст. 47, ст.227 ЦК України в редакції 1963 року, угода купівлі-продажу спірного майна, зареєстрована на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа», за якою відповідач продала його, а позивач придбала, може бути  визнана судом дійсною.

                         Керуючись ч. 2 ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 60, 61, 202, 203, 209-215, 218, 224, 226 ЦПК України, -

                                                        ВИРІШИВ:

                        Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі – продажу дійсною - задовольнити.

                        Визнати угоду купівлі – продажу нерухомого майна, зареєстровану на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» 29 березня 1996 року за № 508, за якою ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила домоволодіння АДРЕСА_1 – дійсною.

                          Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                       Рішення може бути переглянуто Малиновським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

                     Суддя