Судове рішення #11912624

Справа № 22ц-5985/2010                                   Головуючий у І інстанції –  ЛИТВИНЕНКО І.В.

Категорія – цивільна                                         Доповідач – СТРАШНИЙ М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 


11 листопада 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді   ХРОМЕЦЬ Н.С.,

суддів:               СТРАШНОГО М.М., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.

при секретарі ВАРЕНИК О.М.

за участю: позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_5,його представника ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8


Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова  від 05 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5  про стягнення  заборгованості  по аліментах та неустойки  за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В травні  2010 року ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з відповідача  заборгованість по сплаті аліментів в сумі 6787 грн. 83 коп.  та неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 18171 грн. 01 коп., мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова  від 11 червня 2009 року  з відповідача  на користь позивачки  на утримання  сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було стягнуто  аліменти в розмірі ј частини всіх видів  заробітку щомісяця  до його повноліття, однак, у зв”язку  з несплатою аліментів утворилась заборгованість.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_9  неустойку по аліментам в сумі  8528 грн. 53 коп. Стягнуто з відповідача  на користь держави 85 грн. 29 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5  просить  рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що про заочне рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина  він дізнався лише на початку  2010 року після вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження.  Крім того, в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що  заборгованість  по аліментах необхідно розрахувавати  з грудня 2009 року, з моменту звернення позивачки з заявою  до органів ДВС  про стягнення аліментів, а далі йде розрахунок заборгованість з  березня 2009 року. Судом  також не було враховано, що позивачка не отримала  відпралений ним переказ 26.04.2010 року та 01.06.2010 року, тобто за даний період в нього відсутня  вина  щодо виникнення заборгованості та сплати  в рахунок погашення заборгованості 300 грн. 01.10.2010 року.      

       

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні  виходячи з наступного.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог  щодо стягнення заборгованості  по аліментах , оскільки така заборгованість підлягає стягненню державним виконавцем    у відповідності  до Закону України  «Про виконавче провадження».   Рішення суду в даній      частині апелянтом  не оскаржується.

Задовольняючи  частково позовні вимоги ОСОБА_9, суд дійшов висновку, що розмір неустойки у зв”язку з заборгованістю з березня 2009 року по  серпень 2010 року  по аліментах становив 4307 грн. 10 коп., а тому стягнув з нього  на користь позивачки 8528 грн. 53 коп.

Проте, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, суд зазначив, що заборгованість по аліментам необхідно розраховувати починаючи з грудня 2009 року, оскільки із заявою про стягнення аліментів до органів державної виконавчої служби ОСОБА_9 звернулась 04 листопада 2009 року, 05.11.2009 року була винесена постанова і 18.11.2009 року направлена відповідачу. А в резолютивній частині суд помилково стягнув заборгованість з березня 2009 року. Тому, апеляційній суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість слід рахувати з грудня 2009 року, оскільки саме з цього періоду виникла заборгованість по аліментам  з вини  відповідача.

Тому розмір неустойки становить:

Грудень 2009 року (1922,45х 1%х 31 день) 595 грн. 82 коп. і далі по тексту, як вказано в рішенні суду. Загальна заборгованість неустойки ( пені) по  аліментам  з грудня 2009 по серпень 2010 року буде складати 3876 грн. 06 коп.

В іншій частині  рішення суду підлягає залишенню без змін.

 

Керуючись ст.ст. 88, 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України, ст.258 ЦК України, апеляційний суд, -

   В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково .

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова  від 05 жовтня 2010 року змінити.

Стягнути  з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 неустойку  по аліментам  в сумі 3876 грн.06 коп (три тисячі вісімсот сімдесят шість грн..06 коп).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 Головуючий:                                              Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація