Справа №2-А-156/2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
при секретарі Блискавці А.С.
з участю:позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Полтавській області, третя особа: інспектор ДПС Полтавської роти з обслуговування доріг ГУМВС України в Полтавській області прапорщик міліції Гурин Андрій В’ячеславович про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови інспектора ДПС Полтавської роти з обслуговування доріг ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Гурина А.В. серії ВІ №160169 від 07.08.2010 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України, як незаконної. Даною постановою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.12.4 ПДР України – перевищення швидкості на 30 км/год. з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що 07.08.2010 року о 22.05 год. він рухався автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Харків. На 325 км. Автодороги Київ-Харків його автомобіль був безпричинно зупинений працівником ДАІ ДПС УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, який попросив його надати документи для перевірки. Він добросовісно виконав його вимоги і надав усі необхідні документи. Працівник ДАІ ознайомився з його документами, і заявив, що він порушив п.12.4 ПДР України (в населеному пункті с. Абазівка рухався зі швидкістю 90 км/год., перевищив швидкість на 30 км/год.), і потрібно скласти протокол про адміністративне правопорушення. Після складання протоколу, він заявив працівнику ДАЇ, що з протокол незгідний, про що і написав в протоколі в графі, відведеній для пояснення правопорушника, що радар зафіксував швидкість автомобіля, який рухався попереду. На місці складання протоколу інспектор відразу виніс постанову, в якій притягнув його до адміністративної відповідальності і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Інспектором ДАІ не було наведено жодного доказу, на підставі якого він прийшов до висновку, що було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому враховуючи вищевикладене просить скасувати постанову, як незаконну, а дану справу провадженням закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати за розгляд справи в суді.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, надав суду заяву про те, що просить справу розглянути без його присутності та заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
На підставі ч.4 ст.128 КАСУ суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні встановлено наступне: із постанови серії серії ВІ №160169 від 07.08.2010 року вбачається, що 07.08.2010 року о 22.05 год. керуючи автомобілем Тойота, д.н. НОМЕР_1 на 325 км автодороги Київ-Харків, в населеному пункті с. Абазівка рухався зі швидкістю 90 км/год., перевищив швидкість на 30 км/год.(пр-д «РАДІС»), чим порушив п.12.4 ПДР України. Гр-н. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КпАП України.
Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.
Згідно ст. 258 КпАП України якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення ,що на неї накладається,то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КпАП України. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах,один з яких вручається особі,яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суду не надано, то притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини.
Відповідно до ст.ст.251, 252, 280 КпАП України наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчиненні особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення,підлягають доказуванню передбаченими законом способами,оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному,повному і об’єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності та на законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення поряд з іншим, підлягає з’ясуванню, чи було вчинене адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності,постанова у справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Постанова інспектора ДПС Полтавської роти з обслуговування доріг ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Гурина А.В. серії ВІ №160169 від 07.08.2010 року не відповідає вимогам ст.283 КпАП України, а саме не повно викладено опис обставин: не зазначено юридичну адресу органу, який розглянув протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, не зазначено, яким документом встановлено особу ОСОБА_1
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян,на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 не містять в собі ознак адміністративного правопорушення, оскільки не були протиправними та винними, не посягали на громадський порядок,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління.
Враховуючи фактичні обставини справи,за якими в діях ОСОБА_1 не вбачається події і складу адміністративного правопорушення ,оскаржувана ним постанова інспектора ДПС Полтавської роти з обслуговування доріг ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Гурина А.В. серії ВІ №160169 від 07.08.2010 року підлягає скасуванню з одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст.247 п.1 КпАП України.
Від стягнення з відповідача на свою користь понесених судових витрат за розгляд справи в суді, ОСОБА_1 відмовився в судовому засіданні.
На підставі ст.ст.247 п.1,284,288 КпАП України та керуючись ст.ст.6,10-12,17,18,70,71,86,104,158-163 КАС України,суд,-
П О С Т А Н О В И В:
адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС Полтавської роти з обслуговування доріг ГУМВС України в Полтавській області прапорщика міліції Гурина А.В. серії ВІ №160169 від 07.08.2010 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень - скасувати.
Копію постанови направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня її ухвалення..
Провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя