Справа № 2-1555/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 листопада   2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -  

ВСТАНОВИВ:

    До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась  ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилалась на те, що відповідач не надає систематичної допомоги на утримання  дітей просила стягнути аліменти в розмірі 16 тис. грн., та додаткові витрати на утримання сина в розмірі 4000 грн. через його стан здоров’я (а.с.2-3) . В процесі розгляду уточнила позовну заяву та просила стягнути на утримання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 10 963 грн. 37 коп., на утримання малолітньої ОСОБА_4, 13 січня 2005 року 8 463 грн. 37 коп., а також додаткові витрати по 4000 грн. щорічно на кожного з малолітніх, а також додаткові витрати пов’язані з лікуванням ОСОБА_5 в розмірі 2 953 грн. двічі на рік   (а.с. 173-182) .

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи 3 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області було зроблено актовий запис про розірвання шлюбу між сторонами провадження, про що у книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис  № 69 від 3 квітня 2008 року (а.с. 14) .

    В копіях свідоцтв про народження малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, їх батьком зазначений відповідач по справі – ОСОБА_2 (а.с.13, 15) .      

Приймаючи рішення та частково задовольняючи вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Відповідно обов’язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Визначаючи розмір аліментів, згідно з вимогами ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який з 1.10.2010 Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” встановлений для дітей віком від  6 до 18 років в розмірі 941 грн.

Відповідно до ст. 184 СК України я кщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд частково погоджується з розрахунком аліментів здійсненим позивачем та приймає до уваги його тільки в частині науково обґрунтованого  розрахунку повноцінного харчування дитини та витрат на одяг (а.с.176-180) , а тому визначає  їх розмір як 4 843 грн. 37 коп. на одну   дитину, орієнтуючись на проведений за допомогою з інтернет - магазину розрахунок витрат.  Інші доводи позивачки суд не приймає до уваги, оскільки вони пов’язані з розвитком дитини і кожним  з батьків сприймаються суб’єктивно, а тому повинні розглядатися індивідуально з врахуванням здібностей дитини, її бажання та показань медичних установ.  Крім того, питання про відвідування дітьми дошкільних та додаткових закладів як факт, що мав місце  оспорювалось стороною відповідача, а тому з врахуванням відсутності чітко встановленого місця проживання позивачки, що є порушенням Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, судом до уваги не приймається.          

Таким чином в цій частині позовні вимоги підлягаються задоволенню частково.  

Суд роз’яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів,  визначений за  рішенням  суду  або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за  рішенням  суду  за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни  матеріального  або  сімейного  стану,  погіршення  або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст.185 СК України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Позивачкою обрано як спосіб відшкодування фінансування на перед витрат на лікування малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Суд задовольняючи позовні вимоги в цій частині частково, виходить з того, що обидва з батьків повинні приймати участь в утриманні дитини, а тому стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 половину витрат в сумі  2953 грн. на рік до зміни стану здоров’я ОСОБА_5.  

Разом з тим, суд відмовляє в частині стягнення щорічних додаткових витрат на оздоровлення ОСОБА_5, 13.01.2005 р., ОСОБА_4, 13.01.2005 р. виходячи з того, що такі витрати повинні покриватися після їх фактичного понесення разово та за наявності відповідних медичних показників, тобто бути  призначені та пов’язаними об’єктивно зі станом здоров’я дитини.      

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 15.07.2009 року.  

За наведених обставин, з врахуванням заочного розгляду справи, та обґрунтованих заперечень відповідача проти розрахунків поданих стороною позивача, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 180, 182, 184, 185, 191, 199  Сімейного кодексу України, ст.ст. 1,3, 11, 209, 212, 214-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -  задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5, 13.01.2005 р. аліменти в сумі 4843 грн. 37 коп.  щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття - тобто до 13.01.2023 р.  починаючи з  15.07.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4, 13.01.2005 р. аліменти в сумі  4843 грн. 37 коп. щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття - тобто до 13.01.2023 р.  починаючи з  15.07.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі  2953 грн. на рік до зміни стану здоров’я ОСОБА_5.  

В частині стягнення щорічних додаткових витрат на оздоровлення ОСОБА_5, 13.01.2005 р., ОСОБА_4, 13.01.2005 р. – відмовити.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                          А.І.ДРІШЛЮК