Справа 2-а-7497/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого: судді Гонтарука В.М.
при секретарі Зелінській І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Хоміцького В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду в Іллінецькому районі про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, суд -
встановив:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду в Іллінецькому районі про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії. Позов мотивовано тим, що позивач є інвалідом війни третьої групи та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Правовою підставою для надання пільг позивачу як інваліду війни, на його думку, є частина 2 статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно якої, до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
На підставі вищенаведеного позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки, відповідач відмовився здійснити такий перерахунок, позивач звернувся до суду з вимогою щодо перерахунку розміру щомісячного підвищення до пенсії та просить стягнути недоплачену суму пенсії за період з 01 червня 2004 року до 01 травня 2007 року в сумі 23241,66 грн.
В судовому засіданні позивачем змінено позовні вимоги. В обґрунтування заявленого позивач пояснив, що з 01.01.2006 року він вважає, що відповідачем правомірно виплачується щомісячне підвищення, а тому просить суд задовільнити позов в частині перерахунку розміру щомісячного підвищення за період з 01.06.2004 до 01.01.2006 року як інваліду війни ІІІ групи з розрахунку 200 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказаний період.
Представник позивача уточнені позовні вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив задоволити його.
Представник відповідача позов не визнав. В обґрунтування заявленого суду пояснив.
ОСОБА_1. як інваліду війни третьої групи, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що діяла до 01.01.06 року), пенсія підвищувалась на 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, у відповідності до зазначеної статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. При цьому питання пов'язані із реалізацією і додержанням гарантій, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до ст. 11 віднесено до відання Кабінету Міністрів України
Відповідно до ст. 116 Конституції України, Кабінету Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України. Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Реалізуючи повноваження надані йому Конституцією України та зазначеними актами, Кабінет Міністрів України видав постанову від 19.03.1996р. № 342 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року, якою було встановлено з 1 березня 1996 року мінімальну пенсію за віком в розмірі 1500 тис. крб.. Згідно з п. З Указу Президента України від 25.08.1996 року №762/96 «Про грошову реформу в Україні» з 2 вересня 1996 року дану суму переведено за курсом 100000 карбованців на 1 гривню що склало 15 гривень. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року» збільшено розмір пенсій в 1,108, відповідно мінімальний розмір склав 15,00 х 1,108 = 16,62 грн. Зазначена цифра і стала базою для обчислення підвищення до пенсії ОСОБА_1.
Таким чином, підвищення пенсії позивача становило 16,62x200% = 33,24 грн.
Відповідно до внесених змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.05 № 2939 (чинний з 01.01.2006р.) були внесені зміни щодо розмірів підвищень до пенсії, зокрема, інвалідам війни третьої групи підвищення становить 30% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Так, якщо позивач як інвалід війни третьої групи до прийняття зазначеного закону отримував підвищення до пенсії в розмірі 33,24 грн., то з 01.01.06р. відповідно до Закону України від 05.10.05 № 2939, підвищення становить: з 01.01.06р. = 105,00 грн. (30% з 350 грн.) З 01.01.07р. = 114,00 грн. (30 % з 380,00 грн.), з 01.04.07р. = 121,80 грн. (30 % з 406,00 грн.)
Зазначені розрахунки підтверджуються пенсійною справою Погребняка В. Г. Крім цього, управлінням з 14.01.2002р. нараховується та виплачується позивачу пенсія з підвищенням як інваліду війни третьої групи, що підтверджується розпорядженням №124315 від 20.08.03р. Даний розмір та підвищення пенсії останнього влаштовував та не оскаржувався ним в судовому порядку.
Таким чином позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, який обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволені позовної заяви громадянину ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної та пенсійної справ, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, згідно посвідчення серії НОМЕР_1від 15 березня 2002 року видане Іллінецьким управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької області, є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2від 15 січня 2002 року позивач є інвалідом війни третьої групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, про що підтверджує вкладка № НОМЕР_3від 28 лютого 2005 року до вищевказаного посвідчення.
Згідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також інваліди з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідам внаслідок … захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних … з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи...
Суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення недоплаченого розміру підвищення до пенсії за період з 01 червня 2004 року до 01 січня 2006 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Як вбачається з пенсійної справи, ОСОБА_1. управлінням виплачується пенсія з підвищенням як інваліду війни третьої групи з 14.01.2002р. Тому не погоджуючись із вказаними розмірами виплат, ОСОБА_1. мав можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав ще з 2002 року, однак позовна заява ним подана лише 12.06.2007 року.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи ті обставини, що позивач не надав доказів щодо пропущення строків звернення до адміністративного суду з поважних причин, а представник відповідача наполягав в судовому засіданні на відмові в частині позовних вимогах позивача саме, в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, то у суду наявні всі підстави для відмови позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. щодо стягнення недоплаченого підвищення до пенсії в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач діяв на підставі , у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.
Керуючись ст. 11, ч.2 ст. 99, 100, ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
постановив :
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду в Іллінецькому районі про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя. /підпис/.
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: