Судове рішення #1191624

                                                                    

 

Справа   №2-а-7492/07         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

           «02» жовтня 2007 року                                                                                  м. Вінниця

 

Вінницький окружний адміністративний суд     

            в складі:

            головуючого: судді Гонтарука В.М.

                                      судді Сауляка В.Ю.

                                      судді Сапальової Т.В.

            при секретарі Зелінській І.В.

 

            за участю:

            Позивача: ОСОБА_1.

            Представника позивача: ОСОБА_2

            Представника відповідача:  за довіреністю Євчук Г.В.

                                                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1. до МВС України  про перерахунок пільгової вислуги, суд -

 

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов про перерахунок пільгової вислуги та пенсії.

Позов мотивовано тим, що позивач служив оперативним уповноваженим в різних підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю УМВС у Вінницькій та інших областях України.

На момент звільнення у відставку 23.12.2002 року пільгова вислуга позивача, в розрахунку МВС України, помилково зафіксована 25 років 3 місяці 29 днів. Згідно вказаного розрахунку, вислуга років з 02.01.1986р. по 16.12.1993 р. становить 7 років 11 місяців 14 днів на посадах оперуповноваженого по боротьбі з економічною злочинністю. Відповідно до постанови КМУ від 22.06.2005р. № 497 дана служба  зараховується в пільгову вислугу   з коефіцієнтом 1,5 ( рік за півтора), тобто додає до пільгової вислуги 3 роки 11 місяців 23 дні, яка у результаті складає 29 років 03міс. 22 днів.

На думку позивача, вислуга при звільнені у відставку дає йому право на призначення пенсії у розмірі 82% відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу ОВС і деяких інших осіб». Однак, позивачу встановлено 70% розміру пенсії. Таким чином, заниження становить 12%.

Своє право на пільгову пенсію, позивач аргументує і тим, що згідно рішення Конституційного суду України від 27.02.2003 року №4-рп/2003 року, нормативно-правові акти, що встановлюють пенсійні пільги співробітникам МВС, мають зворотну силу і застосування норм постанови КМУ №497 при розрахунку вислуги не тільки правомірно, але і обов'язково для виконання на території України.

Під час слухання справи за клопотанням відповідача УМВС України у Вінницькій області, ухвалою суду від 27.08.2007 року допущено заміну неналежного відповідача Управління МВС України у Вінницькій області  по справі належним відповідачем Міністерством внутрішніх справ України, оскільки наказ про звільнення позивача видавався МВС України.

Крім того, позивачем дані позовні вимоги були заявлені до УМВС України у Вінницькій області та до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області. Однак, в судовому засіданні від позивача надійшла заява про відкликання  позовної заяви в частині вимог до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області. Ухвалою суду від 02.10.2007 року вказана заява була задоволена та частина вимог пред'явлена до другого відповідача залишена без розгляду.

Представник відповідача МВС України позов не визнала. В обґрунтування заявленого суду пояснила наступне.

 Оскільки позивач отримував на останній штатній посаді доплату від належної суми пенсії в розмірі 35%, тому саме в такому розмірі вона була врахована йому до суми з якої обчислюється розмір пенсії. На більший розмір він не має права. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005р. №497 було внесено доповнення до пункту «в» пункту 3 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393  про зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці, часу проходження служби особам начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, за переліком посад і умовами, що визначаються МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №510 від 01.07.2005 року затверджено перелік посад підрозділів ВДСБЕЗ ОВС, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби.

Враховуючи те, що позивач був звільнений в 2002р., тобто до введення в дію Постанови Кабміну № 497 від 22.06.2005р., а відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, тому дія постанови Кабміну на позивача не розповсюджується.

Крім того, посилання позивача на рішення Конституційного суду України щодо зворотної дії в часі Постанови КМУ №1525 від 2003р., яка визнає розрахунок вислуги років оперуповноваженим ВДСБЕЗ  1: 1,5, є безпідставними, оскільки предметом розгляду даного суду було зовсім інше питання.

Так, в даному рішенні зазначено, що Конституційний Суд України також дійшов висновку , що посилання на незворотність дії у часі законів і інших нормативно правових актів при вирішенні питання про визнання громадян України ветеранами органів внутрішніх справ і надання їм установлених пільг є помилковим.

Однак, Конституційним Судом було вирішено питання про зворотність дії в часі Закону, який регулює відносини ветеранства при вирішенні питання про надання статусу ветерана ОВС особам, які звільнились до введення його в дію, а не всіх нормативно правових актів, про що вказує позивач.

Крім того, представником відповідача було зазначено, що ОСОБА_1. про підстави перерахунку пенсії в бік збільшення дізнався 01.01.2005 року. З цього часу він отримував пенсію у перерахованому розмірі, який його влаштовував та не оскаржував. Натомість позивач звернувся до суду лише в травні 2007 року, тобто з попущенням строку звернення до суду. А тому, відповідачем, з урахуванням норм ст.99 КАС України, заявила вимогу про те, що позивачем, пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, а тому просить суд, на підставі ст.100 КАС України, відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх обґрунтування, суд встановив наступне.

ОСОБА_1отримує пенсію з 15.12.2002 року.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу ОВС та деяких інших осіб» пенсії призначаються із сум грошового забезпечення, яке особи отримували на останній штатній посаді перед звільненням. Пенсія за вислугу років призначається: за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.

З урахуванням вищевказаних норм, ОСОБА_1. було призначено пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення.

Відповідно до редакції ст. 43 Закону, яка була чинна до 01.01.2005 року зазначено, що для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років служби, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби.

З 01.01.2005 року, Законом України від 16.12.2004 року №2255, було внесено зміни до ст. 43 Закону, якими визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

З моменту внесення вищевказаних змін, позивач отримував пенсію у перерахованому розмірі. Таким чином судом з'ясовано, що ОСОБА_1. про підстави перерахунку пенсії в бік збільшення дізнався 01.01.2005 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо перерахунку пільгової вислуги та пенсії в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Суд не вбачає поважних причин пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, оскільки пенсію позивач отримував з 01.01.2005 року. Однак з позовом звернувся лише в травні місяці 2007 року.

В своїй позовній заяві позивач не ставить за вимогу поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо поновлення порушених своїх прав, свобод чи інтересів  та відсутнє обґрунтування причин пропуску позивачем цього строку. Ніяких пояснень та доводів що пропущення строку позивач не надав суду і в засіданні. Таким чином, позивач знехтувавши, встановленими законом вимогами щодо строків зверненням до суду, втратив право на судовий захист.

 Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпричинне пропущення позивачем строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права. Враховуючи ті обставини, що  відповідач наполягала в судовому засіданні про відмову в позовних вимогах позивача саме, в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, то наявні всі підстави для відмови позивачу  в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити із-за його  недоведеності та пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. 11, ч.2 ст. 99, 100, ст.ст. 158 - 163,  186, 254 КАС України,  суд -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

В задоволенні позову ОСОБА_1. до МВС України про перерахунок пільгової вислуги  відмовити.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

           

Головуючий Суддя. /підпис/.

 

                        Суддя. /підпис/.

 

                        Суддя. /підпис/.

 

СУДДЯ:

 

Секретар:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація