ПОСТАНОВА Справа №2-а-13626/07
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» жовтня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого: судді Готарука В.М.
при секретарі Зелінській І.В.
за участю:
представника позивача Рогатюк Н.В.
відповідача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду у м. Ладижин до СПД ОСОБА_1про стягнення заборгованості, суд -
ВСТАНОВИВ:
Управлінням пенсійного фонду України у м. Ладижин заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності про стягнення заборгованості в сумі 1446, 24 грн.
Позов мотивовано тим, що 10 травня 2007 року посадовими особами управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин була проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1. на суму чистого доходу 960.00 грн. за 2005 рік нарахував 0,00 грн. страхових внесків, а фактично сума страхових внесків складає 307,20 грн. Перевірка оформлена актом № 40 від 10.05.2007р., який був надісланий ОСОБА_1. і отриманий ним 17.05.2007 року.
10 травня 2007 року посадовими особами управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин було здійснено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті до суми мінімального страхового внеску за результатами підприємницької діяльності за 2005 рік ОСОБА_1. і встановлено, що сума доплати до мінімального страхового внеску за 2005 рік складає 846,08 грн. Перевірка оформлена актом №41 від 10.05.2007 року, який був надісланий ОСОБА_1. і отриманий ним 17.05.2007 року.
За неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до ОСОБА_1. була застосована фінансова санкція у розмірі 170,00 грн. Рішення про застосування фінансової санкції № 66 від 10.05.2007 року отримано ОСОБА_1. 17.05.2007 року.
04.08.2007 року на адресу ОСОБА_1. надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-22/1 від 03.08.2007 р. на суму 1446,24 грн., яка підлягає до сплати протягом десяти робочих днів. Однак відповідач не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, не узгодив вимогу та не оскаржив її.
На підставі викладеного, на виконання своїх повноважень, Управління пенсійного фонду у м. Ладижин звернулось з позовом до суду про стягнення боргу.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задоволити його, мотивуючи свої позовні вимоги обставинами, що викладені в заяві.
Відповідач позов визнав частково, без урахування фінансової санкції у розмірі 170,00 грн. та не заперечує проти задоволення в цій частині позову, без стягнення 170 грн. фінансової санкції.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1зареєстрований виконавчим комітетом Ладижинської міської ради 19.02.2001 р. як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа. Також він зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 1 7.04.2003 року.
ОСОБА_1. знаходиться на загальній системі оподаткування.
Відповідно до п.5 ст. 14 та ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058- IV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності є платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Ст. 17 вказаного Закону, зобов'язує страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, які для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності нараховуються відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 5.3.2 п. 5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 зі змінами, внесеними Постановою Правління пенсійного фонду України від 18.01.2007 р. № 2-2 Про затвердження змін до зазначеної Інструкції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.01.2007 р. за № 71/13338 (далі - Інструкція) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в розмірах, передбачених для платників збору Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», у 2005 році ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на загальній системі оподаткування, становила 32 відсотки від об'єкта оподаткування.
Згідно ст. 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» № 2286-ІУ від 23.12.2004 року, розмір мінімальної заробітної плати у 2005 році складав: з 01 січня 2005 року - 262,00 грн., з 01 квітня 2005 року - 290,00 грн.. з 01 липня 2005 року - 310,00 грн., з 01 вересня 2005 року - 332.00 грн.
У ч. 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п.12.3 п. 12 Інструкції органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувалися страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються, виходячи з розміру, що діяв на день нарахування виплат (доходу) (пп.12.7 п. 12 Інструкції).
Згідно пп. 11.12 п. 11 Інструкції, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків, а також надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.
В судовому засіданні з'ясовано, що за 2005 рік ОСОБА_1. звіт до відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин не надавав. Але відповідно до інформації відділу персоніфікованого обліку управління, ОСОБА_1. подавав до вказаного відділу звіт за 2005 рік, у якому вказав суму доходу у розмірі 960,00 грн.
10 травня 2007 року посадовими особами управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин була проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1. на суму чистого доходу 960.00 грн. за 2005 рік нарахував 0,00 грн. страхових внесків, а фактично сума страхових внесків складає 307,20 грн. Перевірка оформлена актом № 40 від 10.05.2007р., який був надісланий ОСОБА_1. і отриманий ним 17.05.2007 року.
10 травня 2007 року посадовими особами управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин було здійснено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті до суми мінімального страхового внеску за результатами підприємницької діяльності за 2005 рік ОСОБА_1. і встановлено, що сума доплати до мінімального страхового внеску за 2005 рік складає 846,08 грн. За результатами перевірки складено акт № 41 від 10.05.2007 р., який був надісланий ОСОБА_1. і отриманий ним 17.05.2007 року. При цьому було донараховано страхові внески на загальну суму 1153,28 грн.
Як вбачається з пояснень відповідача, що з позовом він погоджується частково без урахування фінансової санкції у розмірі 170,00 грн. та не заперечує проти задоволення в цій частині позову.
На підставі ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог.
Враховуючи, що відповідач позов в цій частині визнав, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, що не суперечить закону, правам та інтересам осіб, суд приходить до висновку про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення фінансової санкції у розмірі 170,00 грн., згідно рішення від 10.05.2007 року, суд дійшов висновку, що обставина на яку посилався у позовній заяві позивач мала місце та підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до ОСОБА_1. була застосована фінансова санкція у розмірі 170,00 грн. Рішення про застосування фінансової санкції № 66 від 10.05.2007 року отримано ОСОБА_1. 17.05.2007 року.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
В силу п.3 ст. 106 вказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій
04.08.2007 року на адресу ОСОБА_1. надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-22/1 від 03.08.2007 р. на суму 1446,24 грн. в т.ч. і фінансову санкцію в сумі 170 грн. Відповідач отримав зазначену вимогу 09.08.2007 року і протягом десяти робочих днів, як передбачено ч. З ст. 106 Закону, не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією. Разом з тим, відповідач не узгодив вимогу та не оскаржував її.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 112, 158, 163, 167, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1446, 24 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: