Справа № 2-1254/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року                       Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

                                       головуючого:   Гал Л.Л.,

                                       при секретарі:  Боротей А.Е.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача за договором - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача за довіреністю - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Астейської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом  до виконкому Астейської сільради про визнання права власності на нерухоме майно вказавши, що він є спадкоємцем за законом за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року матір’ю ОСОБА_4, на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 Оскільки до будинку була побудована самочинна добудова, яка не легалізована, тому позивач не має можливості зареєструвати право власності на вказаний будинок.

Позивач ОСОБА_1   в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги також підтримала та пояснила, що просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1, Берегівського району в цілому, оскільки його мати ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишила заповіт в якому єдиним спадкоємцем вказала свого сина ОСОБА_1. У зв’язку з тим, що до вказаного будинку була побудована самочинна добудова , та відсутність правовстановлюючого документа, який підтверджував би право власності спадкодавця, позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності, тому він вимушений був звернутися до суду.

Представник відповідача виконкому Астейської сільської ради  ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що у будинку АДРЕСА_1 дійсно проживала покійна ОСОБА_4, а також проживає її син - позивач ОСОБА_1, який прийняв спадщину згідно залишеного заповіту, тому проти задоволення позовних вимог не заперечила .

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1, Берегівського району  зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 в цілому (а.с. 5, 17), ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, яка 22.03.2003 року залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу (а.с. 18), на будинковолодіння в     АДРЕСА_1, Берегівського району  виготовлено технічний паспорт (а.с. 6-11), добудова до житлового будинку, яка побудована самочинно не суперечить генеральному плану      с. Астей (а.с. 12) .

Оскільки визнання позову відповідачем виконкомом Астейської сільської ради не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ст. 174 ЦПК України прийняв визнання позову   виконкомом Астейської сільської ради.

За таких обставин позов ОСОБА_1 слід задовольнити та встановити за ним  право власності на вказаний будинок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174,  212, 214 ЦПК України,  ст.ст.  376, 392, 1236, 1268 ЦК України ,

р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами і будівлями  за адресою АДРЕСА_1, Берегівського району .

    Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                                                Гал Л.Л.