Справа № 2-а-2447/2010р.

ПОСТАНОВА

Іменем  України

12  жовтня 2010 року  Фунзенський районний суд м.Харкова у складі :

головуючого – судді Бабкової Т.В.,

при секретарі –  Ляхової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний  позов  ОСОБА_1 до      інспектора дорожньо-патрульної  служби 3-го взводу  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ м.Луганську  старшого  сержанту  міліції  Дробота Сергія Івановича     про   скасування постанови про  накладення адміністративного стягнення  , -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1   звернувся до суду з адміністративним позовом , в якому зазначав, що 31.08.2010р. інспектором дорожньо-патрульної  служби 3-го взводу  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ м.Луганську  старшого  сержанту  міліції  Дробота С.І.  було  винесено постанову   по справі про адміністративне  правопорушення , згідно  якої позивача  звинувачено  в порушенні п.18.4 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.  З постановою позивач не згодний , вважає її незаконною з наступних підстав.  На думку позивача  його безпідставно звинувачено в ненаданні  переваги у  русі пішоходу в зоні дії дорожнього знаку   пішохідний перехід.  

В судовому засіданні  позивач  позов підтримав. Пояснив, що   31.08.2010р. він керував автомобілем  «Тойота-Королла»  по вул.Шевченко м.Луганська.  Посередині  зазначеної дороги розташовується трамвайна колія.  Крайня права смуга руху  була зайнята рухом  маршрутного таксі, а тому позивач вимушений був їхати по трамвайній колії, в зв’язку з чим    не побачив  розташованого  праворуч дорожнього знаку «пішохідний перехід».  Коли вже позивач  був зупинений працівником ДАІ ,  то  з’ясував , що звинувачується в ненаданні переваги у русі пішоходу , що стояв праворуч на  проїжджій частині дороги. Даний факт був знятий інспектором ДАІ на відеокамеру.

Відповідач  в судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи  повідомлявся   судом належним чином, про причини своєї неявки  не повідомив.

Заслухавши  пояснення позивача, дослідивши письмові докази  по  справі, суд  приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, що  на підставі  постанови серія ВВ № 215492 від 31.08.2010р., винесеної інспектором дорожньо-патрульної  служби 3-го взводу  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ м.Луганську  старшим  сержантом  міліції  Дроботом С.І. ,  ОСОБА_1   було  притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст.122 КУпАП   у вигляді штрафу  в 255 грн.   Із змісту  постанови  по справі  про адміністративне правопорушення  встановлено, що  позивача   визнано винним у  ненаданні  переваги  в русі  пішоходу , який рухався  по нерегульованому пішохідному переходу,  що є порушенням п. 18.4  Правил дорожнього руху України.  

 Суд вважає, що вказана постанова по праві про адміністративне правопорушення  винесена законно та обґрунтовано , а тому  залишає її без змін, а адміністративний позов    ОСОБА_1   без задоволення.

 При цьому суд виходить з наступного.

 П.18.4 Правил дорожнього руху України передбачає «якщо  перед нерегульованим  пішохідним  переходом  зменшує швидкість або зупиняється  транспортний засіб, водії  інших транспортних засобів , що рухаються  по сусіднім  смугам, повинні  зменшити швидкість, а при необхідності  зупинитися  та продовжити  (поновити) рух , тільки  переконавшись, що на пішохідному  переході  нема пішоходів, для яких  може бути  створена  перешкода  або небезпека ».

    За порушення  водіями  транспортних засобів  правил прохзду  пішохідних  переходів , ненадання  переваги у русі  пішоходам на нерегульованих  пішохідних  переходах ч.1 ст.122 КУпАП  передбачена  адміністративна відповідальність у вигляді штрафу  від   п'ятнадцяти   до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

    В ідповідно до ст. 251 КУпАП д оказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення, є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом

порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність  адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

  Матеріали справи свідчать, що 31.08.2010р. до винесення  постанови по справі про адміністративне правопорушення  інспектором дорожньо-патрульної  служби 3-го взводу  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ м.Луганську  старшим  сержантом  міліції  Дроботом С.І.    було складено  протокол  про  адміністративне правопорушення ,  з якого вбачається, що 31.08.2010р. о 15 год. 53 хв. в м.Луганськ  на вул.Шевченка, ОСОБА_1. керуючи    автомобілем «Тойота-Королла» державний номер НОМЕР_1,  не надав  перевагу  в русі  пішоходу , який рухався  по нерегульованому пішохідному переходу,  при наявності іншого транспортного засобу  на сусідній смузі руху, який знизив швидкість ,  чим  порушив п. 18.4  Правил дорожнього руху України.  

  Факт  роз’яснення  позивачеві  його прав , передбачених  ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП , наданої  йому можливості  надати  особисті письмові пояснення  по суті правопорушення , підтверджується змістом протоколу.      

            Посилання позивача на відсутність в його діях  порушень Правил дорожнього руху України є безпідставними. Так з пояснень самого позивача встановлено, що  ним не заперечується   факт руху  його автомобілю  в зоні дії  нерегульованого пішохідного переходу,  наявності  іншого транспортного засобу на сусідній смузі руху, який зупинився, та наявності  пішоходу   на  проїжджій частині дороги.  

  На підставі наведеного вище  суд  переконується , що висновок  про наявність    адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП , винність  позивача   в його вчиненні  та інші обставини , що мають  значення  для правильного  вирішення справи ,  були здійснені відповідачем на підставі  об'єктивних  даних  та підтверджені  належними доказами.

  Крім того  судом встановлено, що протокол  про адміністративне правопорушення  відповідно  до ст. 255 КУпАП  складений  уповноваженою на те  посадовою особою, зміст  протоколу  та постанови   відповідає  вимогам  ст.283 КУпАП ,  при обранні виду та розміру  адміністративного  стягнення    враховано   характер  та обставини  скоєного правопорушення,  данні  про особу  правопорушника.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18,  70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, 293 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ  :

           В задоволенні  позовних вимог    ОСОБА_1 до      інспектора дорожньо-патрульної  служби 3-го взводу  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ м.Луганську  старшого  сержанту  міліції  Дробота Сергія Івановича     про   скасування постанови про  накладення адміністративного стягнення   -  відмовити.

          Постанова оскарженню не підлягає.

          Постанова винесена у нарадчій кімнаті.  

Суддя –