Судове рішення #11921250

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 22ц-5960/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія 32 Томашевський В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С.В.


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02 листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Бурлаки В.О.

суддів Міщенка С.В., Нерушак Л.В.

при секретарі Наконечна М.М.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Лисянському районі на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві 08 серпня 1989 року в Райагропроммеханізації у Вороненькій спецмайстерні по ремонту кормороздатчиків КТУ-10,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області з позовом до Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві , що мав місце 08 серпня 1989 року в Райагропроммеханізації у Вороненькій спецмайстерні по ремонту кормороздатчиків КТУ-10.

Свої вимоги мотивував тим, що з 4 листопада 1986 року по 21 лютого 1991 року працював слюсарем 3-го розряду по ремонту кормороздатчиків КТУ - 10 в Райагропроммеханізації у Вороненській спецмайстерні Жашківського району Черкаської області, що в подальшому була реорганізована у ВАТ Жашківське підприємство «Техсервіс», яке в даний час ліквідовано як банкрут.

08 серпня 1989 року при виконанні обов'язків слюсаря-ремонтника кормороздатчиків КТУ - 10 з вини підприємства з ним трапився нещасний випадок, про що складено акт про нещасний випадок за формою Н - 1, яким стверджується вина Райагропроммеханізації Вороненської спецмайстерні Жашківського району Черкаської області.

21  лютого  1991  року він вийшов на пенсію як інвалід 3-ї групи.  

Вперше відсоток втрати працездатності йому було встановлено висновком МСЕК від 23 листопада 1989 року в розмірі 50 %, що стверджується довідкою МСЕК №072634. Повторне обстеження було 29.10.1990 року, довідка МСЕК №055442, видана Черкаською обласною МСЕК №2, згідно якої встановлена безстроково інвалідність І І І-ї групи.

За призначенням належних страхових виплат , пов'язаних з отриманням каліцтва  , він неодноразово звертався до відповідача, але йому було відмовлено у призначенні та виплаті належних сум.

Змінивши в ході розгляду справи свої вимоги , в їх остаточній редакції , просив суд визнати йому відкориговану середньомісячну заробітну плату станом на 01.04.2001 року в сумі 176.16 грн.

Визнати  відшкодування  шкоди  (страхових  виплат)  станом  на 1.04.2001 року в сумі 88,08 грн.

Стягнути з відповідача  

    - заборгованість відшкодування належних страхових виплат   в сумі 34313,45 грн.;

•   -     компенсацію втрати частини страхового відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві, в зв'язку з порушенням терміну її виплати, відповідно Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 р. в сумі 15125,80 грн.;

- моральну шкоду, згідно ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, Постанови Пленуму

Верховного Суду № 2 від 31.03.1995 р. в сумі 5000 грн..

   Зобов'язати відповідача щомісячно виплачувати з 01 .05 2009 р. втрату ступеня працездатності в розмірі 50 % з послідуючим перерахунком підвищення мінімальної заробітної плати відповідно чинного законодавства в сумі 1344,84грн.

    Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6  задоволено частково.    

 Визначено відкориговану заробітну плату станом на 1 квітня 2001року в розмірі 176 грн. 16 коп. та страхову виплату в розмірі 88 грн. 08 коп. відповідно до 50%-в втрати працездатності.

Стягнуто з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 щомісячно страхову виплату в розмірі 1344 /Одна тисяча триста сорок чотири/ грн. 84 коп.  , починаючи з 30. 04. 2009 року , довічно з послідуючим перерахунком відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнуто з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 15125.80/П'ятнадцять тисяч сто двадцять п'ять/грн.80 коп. компенсаційних витрат  частини грошових доходів в зв'язку з порушення строків їх виплати за період з 1 квітня 2001 року по 1 травня 2009 року.

Стягнуто з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 34 313 /Тридцять чотири тисячі триста тринадцять/грн. заборгованих коштів за період з 1 квітня 2001 року по 1 травня 2009 року страхових виплат по відшкодуванню шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві

Стягнуто з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 3000/Три тисячі/ гривень, в стягненні моральної шкоди, заявленої позивачем на суму 5000 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Лисянському районі у встановлені строки оскаржило його, просить вищевказане рішення  суду скасувати. При цьому апелянт зазначає , що суд безпідставно керувався висновком судово-бухгалтерської експертизи №5 від 10.06.2009 року , оскільки вона проведена з порушеннями:

По-перше експерт при визначенні розміру втраченого заробітку ОСОБА_6 мав керуватися розміром його заробітної плати, а вона взяла за основу розмір заробітної плати слюсарів 3-го розряду , що працювали на підприємстві загалом;

По-друге експерт безпідставно брала до уваги   підвищення мінімальної заробітної плати з 01.04.2001 року при перерахунку сум страхових виплати, хоча ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» перерахунок суми здійснюється з інших підстав.

По-третє компенсація втрати частини грошових коштів у зв’язку з порушенням строків їх виплати здійснюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, а Фонд лише продовжив виплату нарахованих роботодавцем сум відшкодування, які позивач не оспорював.

По-четверте , суд стягнув виплати з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2009 року, тоді як згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» такі виплат підлягають сплаті за строк не більше як за три роки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку , про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Зокрема , апелянтом правильно здійснено посилання на ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою передбачено, що загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права встановлюється три роки .А тому невиплачені кошти можуть бути стягнуті на користь позивача за період, що не перевищує 3-х років , які передують дню звернення ОСОБА_6 з позовом до суду ( 27.08.2008 року). При цьому підстав для застосування до цих правовідносин норми ст.238 КЗпП України щодо задоволення позовних вимог без обмеження будь-яким строком - не має, тому , що дані правовідносини регулюються спеціальною нормою, що передбачена  Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». У зв’язку  з цим суд помилково здійснив стягнення заборгованої суми    страхових виплат по відшкодуванню ОСОБА_6 шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві та компенсаційних виплат  частини грошових доходів в зв'язку з порушення строків їх виплати за період з 1 квітня 2001 року по 1 травня 2009 року, оскільки в даному випадку відшкодуванню підлягають лише невиплачені страхові та компенсаційні виплати за період з 01.09.2005 року по 01.05.2009 року, тобто за 3-ри роки,  що передували дню звернення позивача до суду з даним позовом. При цьому колегія суддів не вбачає підстав для застосування ч.11 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  , на яку посилається позивач, оскільки вини відповідача  у несвоєчасній виплаті вказаних позивачем страхових виплат не має. Тому, що   Лисянське відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснювало страхові виплати згідно тих даних, що були ним  отримане від роботодавця і не мало права самостійно здійснювати збільшення цих виплат, а ОСОБА_6 , зі свого боку,  не вживав дієвих заходів для здійснення   перерахунку розміру заробітної плати з якої б фондом було перераховано страхові  виплати у належному розмірі.

Але поряд з цим , у решті рішення суду є правильне і постановлене відповідно до вимог матеріального і процесуального права, а посилання апелянта на те, що суд безпідставно здійснив перерахунок страхових сум належних до виплати ОСОБА_6 та стягнув з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заборговані кошти є безпідставні. Оскільки в даному випадку суд прийшов до правильного висновку, що права ОСОБА_6 на отримання страхових виплат в розмірі , що відповідає втраченому ним заробітку - були порушені   відповідачем. Тому, що ,як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 на момент отримання ним травми на виробництві працював слюсарем 3-го розряду по ремонту кормороздатчиків і виконував роботу, що потребує відповідної кваліфікації. У зв’язку з чим він має право на страхове відшкодування суми заробітної плати, що дорівнює розміру заробітної плати як слюсаря 3-го розряду, а не з розміру мінімальної заробітної плати ,з якої здійснювало страхові відшкодування ВАТ Жашківське підприємство «Техсервіс», оскільки мінімальна заробітна плата сплачується за некваліфіковану заробітну плату. Тому суд правильно визначив, що відкоригована заробітна плата ОСОБА_6 станом на 1 квітня 2001року, коли ВАТ Жашківське підприємство «Техсервіс» передало справу позивача до Фонду, мала становити   176 грн. 16 коп. та визначив страхову виплату в розмірі 88 грн. 08 коп. , відповідно до 50%-в втрати працездатності позивачем. Тому саме з цієї суми відповідач мав здійснювати подальші нарахування страхових виплат ОСОБА_6 Але, як вбачається з матеріалів справи Лисянське відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводило нарахування і виплати страхового відшкодування позивачу, виходячи з заниженого  ВАТ Жашківське підприємство «Техсервіс» розміру відшкодування втраченого ОСОБА_6 заробітку в сумі 59грн. Що спричинило зменшення страхових виплат  ОСОБА_6 протягом всього наступного часу. А тому, враховуючи, що суми виплат належних позивачу були суттєво занижені, суд правомірно стягнув недоплачену суму з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки ВАТ Жашківське підприємство «Техсервіс», з вини якого було допущено заниження розміру виплат ОСОБА_6, вже ліквідоване без правонаступника. Тому, що відповідно до п.3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ,- з 1 квітня 2001 року відшкодування шкоди особам, які потерпіли до набрання чинності цим Законом і мали право на зазначені страхові виплати та соціальні послуги, провадяться Фондом соціального страхування, уся заборгованість  потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної ( немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування.

    При цьому , визначаючи суми виплат , які належить сплачувати Фондом на користь ОСОБА_6 та розмір заборгованості по недоплачених коштах за період з 01.09.2005 року по 01.05.2009 року, суд також дійшов до правильного висновку про розмір цих виплат, керуючись при цьому ст.29 Закону України   «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою передбачено, що перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійснюється у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності, підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, а також у випадку росту в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки по даним центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

    А враховуючи допущену відповідачем невиплату в повному обсязі страхових виплат протягом періоду з 01.09.2005 року по 01.05.2009 року , суд , вирішуючи спір , правильно допустив стягнення з відповідача на користь позивача компенсації частини грошових коштів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, діючи при цьому в рамках, що передбачені Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв’язку з порушенням строків їх виплати» , Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року «Про порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів в зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №430 «Про внесення змін до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати», визначивши  її як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. При цьому посилання апелянта на те, що суми страхових виплат на які було здійснено нарахування і стягнення компенсації , не були нараховані позивачеві і тому не можуть бути проіндексовані - є безпідставні, оскільки ОСОБА_6 мав право на отримання цих коштів, вони підлягають до стягнення і не отримав він їх не з своєї вини.

    Отже враховуючи викладене, належить  змінити оскаржуване рішення в частині періоду і розміру стягнення заборгованості з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по виплаті ОСОБА_6 страхового відшкодування та компенсації за несвоєчасну виплату цього відшкодування, зменшивши період стягнення з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2009 року до періоду з 01.09.2005 року по 01.05.2009 року та зменшивши розмір стягнення страхових виплат з 34 313 до 28164грн. 37коп. та зменшивши розмір компенсаційних виплат з 15125.80грн. до 8789грн.17коп.,  при цьому у решті залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308,309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

                                              в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Лисянському районі на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві 08 серпня 1989 року в Райагропроммеханізації у Вороненькій спецмайстерні по ремонту кормороздатчиків КТУ-10- задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року в частині   розміру суми стягнення з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 заборгованості  по виплаті страхового відшкодування та компенсації за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шкоди та періоду за який її належить стягувати - змінити.

Стягнути з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 28164 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят чотири)  грн. 37коп. заборгованих    страхових виплат по відшкодуванню шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві за період з 01.09.2005 року по 01.05.2009 року.

Стягнути з Лисянського відділення виконавчої дирекції у Черкаській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_6 8789 ( вісім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять) грн.17коп. компенсації   втрати частини доходів в зв’язку з порушенням строків  виплати   страхових виплат  за період 01.09.2005 року по 01.05.2009 року.

У решті рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2010 року - залишити без змін

  Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

        Головуючий     /підпис/                                                      

      Судді         /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                             С.В. Міщенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація