АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6569/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія Голосій А.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.,
суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.,
при секретарі Макарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся у Городищенський районний суд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги , позивач посилається на ті обставини, що він та ЗАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір № НОМЕР_1 від 02.04.2010 року за яким на споживчі потреби позичальник отримав кредит у розмірі 60 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення строком до 27.04.2028 року. Банком в односторонньому порядку без його відому була змінена відсоткова ставка, а з 1 липня 2009 року кредитором додатково була нарахована пеня, яка щомісячно зростала і до лютого 2010 року склала 2 158, 43 грн . В березні 2010 позичальник ОСОБА_6, звернувся з офіційною заявою до КБ «ПриватБанк» стосовно своєчасності та повноти зарахування сплачених коштів на погашення кредиту. Згідно отриманої довідки від 17.03.2010 року він дізнався, що його заборгованість за кредитним договором становить 69 845, 72 грн, хоча, згідно квитанцій, за власним підрахунком позивача, борг мав становити 55 130,23 грн., оскільки він відповідно до умов договору всі кошти сплачував вчасно. Зазначеними діями кредитора було порушено його права як споживача, тому він звернувся до суду з даним позовом, яким просив визнати внесення в односторонньому порядку змін ПАТ КБ «ПриватБанк» до зазначеного вище кредитного договору недійсними, зобов'язати кредитора відновити відсоткову ставку та провести перерахунок сплачених коштів на погашення кредиту відповідно до умов договору за період з 09.01.2009 року до подачі позову до суду.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2010 року позов ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задоволено.
Визнано внесення змін ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку до кредитного договору № НОМЕР_1 від 02.04.2008 року щодо збільшення позичальнику ОСОБА_6 щомісячних платежів, порядку зарахування платежів та відсоткової ставки - недійсними.
Зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити процентну ставку за кредитним договором № НОМЕР_1 від 02.04.2008 року на рівні 16, 56% та провести перерахунок сплачених коштів на погашення кредиту за період з 09.01.2009 року до подачі позову до суду до 26.03.2010 року.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги буд. №50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 на користь ОСОБА_6 37 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ та 1500 ( одна тисяча п»ятсот ) грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 на користь держави 51 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Банк «ПриватБанк» у встановлені строки оскаржило його і просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 Посилаючись на те, що суд не врахував ту обставину, що згідно підп.2.3.1 кредитного договору № НОМЕР_1 від 02.04.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, шляхом надсилання позичальнику письмового повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7-ми днів з дати вступу в силу підвищеної процентної ставки. Зміна відсоткової ставки по вказаному кредитному договору відбулася на підставі договору згідно наказів від 23.09.2008 року та від 31.12.2008 року. Листи-повідомлення про підвищення відсоткової ставки було направлено Безсінному О.І вчасно і до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року. Тому договір треба вважати зміненим, оскільки, отримавши ці повідомлення позивач не заперечував щодо таких умов договору.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Так , з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_6 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 02.04.2010 року був укладений кредитний договір № НОМЕР_1 за яким позивачу на споживчі потреби банк надав кредит у розмірі 60 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення строком до 27.04.2028 року. Але Банком 29.10.2008р. наказом № СП-2008-934 (а.с. 32) в односторонньому порядку, без узгодження з Позичальником, піднято процентну ставку починаючи до 17,64% річних та 05.01.2009р. наказом №КТ-БТ-СП-2009-1/1 ( а.с.34) було в односторонньому порядку, без узгодження з Позичальником, піднято процентну ставку починаючи з 01.02.2009 року до 29,04% річних. При цьому з боку кредитора було порушено умови підвищення процентної ставки, передбачені п.2.3.1 Договору за якими Банк зобов’язаний повідомляти позичальника про збільшення процентної ставки, оскільки відповідач не надав належних доказів про таке надсилання такого повідомлення Банком та вручення його ОСОБА_6 та дотримання при зміні істотних умов Договору вимог закону.Оскільки ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Тобто , в даному випадку, зміна мала відбутися в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому норма закону містить імперативний характер і не робить виключень до порядку зміни умов договору в односторонньому порядку. Але згоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом позивач не надавав, а Банк не пересвідчившись, що останній отримав його листи ( а.с.45,47) самостійно вніс зміни до договору При тому, що ОСОБА_6 не міг отримати цих листів, оскільки вони були надіслані на адресу за якою він не проживає ( а.с.48) Тому зміну договору не можна вважати вчиненою , оскільки повідомлення банку про зміни істотних умов цього договору, направлене позивачеві і не узгоджене з ним, не може вважатися правочином вчиненим в письмовій формі і не має ознак додаткового договору.
Крім того , відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку і не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї з сторін (зміни кредитної політики банку). А відповідно до ч. 5 п. 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки зобов’язані в кредитному договорі зазначити: правило за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або інших випадках, чого також не дотримався Банк, намагаючись змінити умови договору, оскільки ні в згаданому наказі, ні в повідомленні–пропозиції не має об’єктивного обґрунтування причин підвищення ставки по кредиту.
Також 9.01.2009 року набрав чинності Закону України № 661-VI від 12.12.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку". Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 "Проценти за кредитним договором", відповідно до частини другої та третьої якої, встановлений договором розмір процентів не може бути змінений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Тому, задовольняючи позов , суд першої інстанції правильно врахував, що збільшені відсотки по кредиту до 29,04% річних ПАТ КБ "Приватбанк" почав нараховувати в односторонньому порядку, без згоди ОСОБА_6 та без дотримання письмової форми зміни умов договору , - незаконно, а також ту обставину , що повторне одностороннє збільшення розміру відсотків було здійснено відповідачем з 1.02.2009 року, коли вже була чинною стаття 1056-1 ЦК України та ч.2 ст.3 Закон України № 800-VI від 25.12.2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", які забороняли такі дії , чинність яких розповсюджувалася як нові правочини, так і на ті, що вже були вчинені.
За таких умов підвищення в односторонньому порядку банком відсоткової ставки з 1.02.2009 року суперечить закону. А отже й прийняте судом є правильним.
Ч.1 ст.308 ЦПК України передбачено , що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а ч.2 ст.308 ЦПК України передбачає також , що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому за таких обставин підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст. 1056-1 ЦК України, Законом України № 661-VI від 12.12.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", , ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів - відхилити.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С.В. Міщенко