АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №-22ц-3819/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія- 19 Романенко В.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.,
суддів Міщенка С.В.,Бондаренка С.І.,
при секретарі Макарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ТОВ «Біля Універмагу» та ПП «Санні» на заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут» , третя особа приватне підприємство «Санні» про стягнення боргу,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся з позовом до ТОВ «Ресторан Беркут» про стягнення боргу , посилаючись на те, що 10.06.2003 року між ТОВ «Ресторан Беркут» та ПП «Санні» укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Ресторан Беркут» зобов’язалося продати, а ПП «Санні» купити майно. ПП «Санні» свої зобов’язання виконало, а продавець відмовився передати майно покупцю, у зв’язку з чим ТОВ «Ресторан Беркут» звернувся до господарського суду Тернопільської області , який рішенням від 24.01.2008 року стягнув з ТОВ «Ресторан Беркут» на користь ПП «Санні» 6 240 000грн. А 10.08.2008 року між ПП «Санні» та ОСОБА_6 було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого право вимоги боргових зобов’язань, що виникли внаслідок невиконання ТОВ «Ресторан Беркут» умов договору купівлі-продажу від 10.06.2003 року перейшло до ОСОБА_6, у зв’язку з чим він просив стягнути з відповідача зазначені 6 240 000грн..
Заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволений і стягнуто з ТОВ «Ресторан Беркут» на його користь 6 240 000 грн. заборгованості, 1700грн. , сплаченого держмита та 120грн. витрат на ІТЗ процесу.
Не погоджуючись з прийнятим заочним рішенням суду, ТОВ «Біля Універмагу» оскаржило його та просить його скасувати . Посилаючись на те, що суд першої інстанції виніс рішення без участі ТОВ «Біля Універмагу», хоча даним підприємством також з ПП «Санні» було укладено договір уступки права вимоги від 29.08.2008 року цих же коштів, щодо яких суд виніс оскаржуване рішення. Тому суд мав притягнути до розгляду і ТОВ «Біля Універмагу», але не зробив цього, допустивши порушення прав апелянта. Крім того, вирішуючи спір, суд не врахував тієї обставини, що при відступленні права вимоги за договором від 10.08.2008 року між ПП «Санні» та ОСОБА_6 сторони не дотрималися вимог, встановлених ч.1 ст.517 ЦК України, оскільки первісний кредитор не передав новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. У зв’язку з чим апелянт просив заочне рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.
ПП «Санні» приєдналося до даної апеляційної скарги та просила оскаржуване заочне рішення також скасувати , посилаючись на те, що судом не було перевірено повноваження осіб, що ніби-то представляли інтереси ПП «Санні» , та допущено особу, яка не була наділена повноваженнями на представлення інтересів підприємства, що призвело до неповного з’ясування судом обставин справи, а саме тієї обставини, що ПП «Санні» ніколи не укладало договір уступки права вимоги від 10.08.2008 року з ОСОБА_6
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Але при цьому апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ст. 309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
А як вбачається з матеріалі даної справи , розглядаючи справу , суд першої інстанції не правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами і дійшов до хибного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Ресторан Беркут» на користь ОСОБА_6 6 240 000грн. заборгованості. Так , ухвалюючи вказане рішення , суд першої інстанції здійснив стягнення з ТОВ «Ресторан Беркут» на користь ОСОБА_6 6 240 000грн. , які рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 року вже були стягнуті з ТОВ «Ресторан Беркут» на користь ПП «Санні» , як збитки у вигляді упущеної вигоди за порушення договору №88/08 від 10.06.2003 року. Тому ці кошти не є зобов’язанням у розумінні ст.509 ЦК України , згідно якої зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно , враховуючи, що в ПП «Санні» виникло не право вимоги коштів по зобов’язанню, а право стягнення коштів з боржника по рішенню господарського суду, що вступило в законну силу , яке відповідно до ст.115 ГПК України є обов’язковим для виконання на території України і повинно виконуватися у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", то суд не мав підстав для ухвалення рішення про стягнення з ТОВ «Ресторан Беркут» 6 240 000грн. на користь ОСОБА_6 як заборгованості по договору відступлення права вимоги від 10.08.2008 року, оскільки сама по собі заміна кредитора у зобов’язанні відповідно до ст.513 ЦПК України можлива лише шляхом укладення правочину у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Тому в даному випадку право стягнення коштів з ТОВ «Ресторан Беркут» у ПП «Санні» виникло не на підставі правочину , а на підставі судового рішення . А , стягнувши з ТОВ «Ресторан Беркут» на користь ОСОБА_6 6 240 000грн. , суд першої інстанції, оскаржуваним рішенням допустив повторне стягнення з ТОВ «Ресторан Беркут» цих коштів, не врахувавши , що правовідносин, які виникли між ТОВ «Ресторан Беркут» та ПП «Санні» на даному етапі регулюються нормами , які регламентують порядок звернення судового рішення до виконання . Зокрема Законом України «Про виконавче провадження» , ст.11 якого передбачає, що лише у разі вибуття однієї з сторін , державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, а не з цивільним позовом про стягнення боргу.
Тому за таких обставин оскаржуване рішення належить скасувати та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги ТОВ «Біля Універмагу» та ПП «Санні» на заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут» , третя особа приватне підприємство «Санні» про стягнення боргу - задоволити.
Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2010 року - скасувати .
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до приватного підприємства «Санні» про стягнення боргу в сумі 6240000грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С.В. Міщенко