Справа № 2-а-1590/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді – Регеші В.О.

при секретарі – Фадєєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську  адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ВДАІ Переяслав-Хмельницького району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області , ІДПС ВДАІ Переяслав-Хмельницького взводу ДПС Київської області старшого сержанта Клименко Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він під час керування автомобілем КІА-Сееd, н.з. НОМЕР_1,  на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ , рухаючись в потоці машин був зупинений відповідачем. Після зупинки відносно нього було складено протокол АІ1 № 047891 про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КпАП України та стягнення штрафу у розмірі 255  грн.  

Йому було пред’явлено пристрій для вимірювання швидкості «Беркут», яким нібито зафіксовано перевищення швидкості, однак на питання позивача яким чином інспектор визначив, що показники перевищення швидкості належать його автомобілю, відповіді не отримав. Тому вважає що зафіксовані параметри швидкості належать іншому транспортному засобу.

Також при складанні протоколу інспектор не вказав свідка, який знаходився з позивачем в автомобілі, не було відібрано його пояснення.

Вважає вищевказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № АІ № 414719 від 18.10.2010 року незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд визнати неправомірною вищевказану постанову, та скасувати її закривши провадження по справі.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте на адресу суду від нього надійшла заява в якій  просив розглянути справу у його відсутності. Позивач свої позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

- Відповідач надав заперечення проти позовної заяви, вказавши, що позивач намагається ввести в оману суд та уникнути адміністративної відповідальності вказуючи, що при складанні протоколу про адміністративну відповідальність були порушені його права. Надав свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Беркут» № 0506012, виданого ДП «Укрметртестстандарт» та довідку в якій вказується, що максимальна дозволена швидкість руху на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ становить не більше 90 км/год. судове засідання просив розглянути у його відсутності.

- Відповідно до  ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини  неприбуття розгляд справи не відкладається і справу  може бути вирішено  на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку з наведеним суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративне правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч.1 ст.288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених Законом.

Частиною 6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до п. 13.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за № 1243/13117 спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.

Згідно п.13.2. до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.

Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

Відповідно до п. 13.4. вказаної інструкції на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання. Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється.

Відповідачем не надано даних про табельну належність вимірювального приладу, що використовувався ним під час фіксування правопорушення до підрозділу, де він проходить службу.

Інших доказів на підтвердження скоєного правопорушення відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скоєного позивачем правопорушення.

Крім того, при винесені постанови від 18.10.2010 р. відповідач припустився порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений  розгляд справ про притягнення його до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, про недоведеність в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності визнати протиправною та скасувати.

Керуючись п. 13 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за № 1243/13117, ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 86, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення АІ № 414719  від 18.10.2010 р., винесену ІДПС ВДАІ Переяслав-Хмельницького взводу ДПС Київської області старшим сержантом Клименко Олександром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського   апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя:                             Регеша В.О.