Справа № 2-О-233/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2007 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: головуючого - судді Похвалітої С. М., при секретарі Недайхліб В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер його батько ОСОБА_2. На випадок своє смерті ОСОБА_2 22.11.2002 року склав заповіт, згідно якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що буде належати йому на день смерті та на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_1.

21 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, але постановою нотаріуса від 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з тим, що в документах існують розбіжності в написанні прізвищ спадкодавця та спадкоємця, а саме в свідоцтві про смерть спадкодавця зазначено ОСОБА_2, а в паспорті спадкоємця ОСОБА_1. Тому прохає встановити факт родинних стосунків між ним, як сином ОСОБА_1, та його батьком ОСОБА_2.

В судове засідання заявник не з’явився, надав до суду заяву, де прохає розглядати справу за його відсутністю.

Представник заінтересованої особи Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надав до суду лист, у якому прохає розглядати справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги заявника такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 30 липня 2007 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 609 (а.с. 7).

В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2007 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з документами для видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, але 21 листопада 2007 року на підставі постанови про відмову вчинити нотаріальну дію, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що в наданих документах існують розбіжності в написанні прізвищ спадкоємця та спадкодавця на українській мові, а саме в свідоцтві про смерть прізвищ спадкодавця зазначено ОСОБА_2, а в паспорті спадкоємця зазначено прізвище ОСОБА_1 (а.с. 6).

Судом встановлено, що 18 січня 1964 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб і дружині змінено прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, складене російською мовою, видане Перещепинською міською радою Новомосковського району Дніпропетровської області та в книзі записів громадського стану про шлюб зроблений відповідний запис № 63 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (російською мовою) батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується копію свідоцтва про народження, виданого Перещепинською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області та в книзі записів актів громадського стану про народження від 22 серпня 1964 року зроблено відповідний запис № 86 (а.с. 11).

Відповідно до даних паспорта заявника ОСОБА_1 НОМЕР_1, виданого Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 23 березня 1998 року, на першій сторінці прізвище заявника написано українською мовою ОСОБА_1, а на зворотній стороні паспорта прізвище зазначено російською мовою як ОСОБА_4 (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що при видачі паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 23 березня 1998 року, який був виданий Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, було зроблено помилку і замість ОСОБА_4 було вказано ОСОБА_1.

На сьогоднішній день у заявника виникла потреба оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, але в нотаріальній конторі йому відмовили видати вказане свідоцтво, в зв’язку з тим, що він не підтвердив факт родинних стосунків зі своїм батьком.

Керуючись ст. 256 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.