Справа № 2-6634/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" серпня 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного C.O.

за секретаря - Дробязко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, просить усунути собі перешкоди у користуванні квартироюАДРЕСА_1, зобов’язавши ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за вказаною адресою, посилаючись на те, що відповідачі з 2003 року на спірній житловій площі не проживають після виїзду на постійне місце проживання в Ізраїль, їх особистих речей в житловому приміщенні немає, у теперішній час позивачка змушена зазнавати додаткових витрат через необхідність оплати комунальних послуг за відповідачів, які фактично не мешкають.

Відповідачі в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за останнім відомим суду місцем проживання, поважних причини неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв’язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з’явилися, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень позивачки, представлених письмових доказів.

За свідоцтвом про право власності на житло від 3 квітня 1996 року квартираАДРЕСА_1належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у рівних частках.

1/5 частку в цій квартирі, що належала ОСОБА_4, успадкувала в 1/3 частині спадщини його дочка ОСОБА_2, громадянка Держави Ізраїль, яка мешкає в АДРЕСА_2, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2003 року. Цю частку ОСОБА_4 також успадкували згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 липня 2003 року по 1/3 частині спадщини його мати ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_1. За договором дарування від 1 квітня 2004 року в дарунок від ОСОБА_7 отримала ОСОБА_1 право власності на належні першій 4/15 частин названої квартири. Таким чином відповідачі є співвласниками зазначеної квартири.

Відповідно до наявних документів за адресою вказаної квартири відповідачі зареєстровані, хоча, що достовірно встановлено, з 2003 року в ній не проживають, є громадянами іншої країни, при цьому при виїзді в іншу країну на постійне місце проживання з реєстраційного обліку не знялися. Це дозволяє суду зробити висновок, що відповідачі не проживають в спірному приміщенні тривалий час, ним не користуються.

При оцінці доказів по справі у своїй сукупності суд враховує, що доказів проживання відповідачів за адресою зазначеної квартири судом не отримано, відповідачі до суду з вимогою про визнання за ними права користування спірною квартирою не зверталися, відповідних доказів суду не надано.

Такі встановлені судом обставини дозволяють зробити висновки, що відповідачі проживали за адресою вказаного будинку приблизно до 2002-2003 року. На сьогоднішній момент відповідачі зареєстровані за адресою цієї квартири, власниками якого є сторони.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд враховує, що позивач щомісячно вносить платежі за обслуговування та ремонт квартири, комунальні та інші послуги, реєстрація місця проживання відповідачів створює їй перешкоди у користуванні нею. Оскільки розрахунок частини експлуатаційних платежів і платежів за надання комунальних послуг здійснюється, виходячи з кількості зареєстрованих за адресою спірної квартири, це створює перешкоди для позивача в здійснені нею права користування щодо неї. Відповідачі на вказаній житловій площі не проживають, після виселення з квартири з реєстраційного обліку за вказаною адресою не знялися, чим порушують права та законні інтереси позивача.

Враховуючи, що співвласники повинні узгоджувати спосіб використання спільного майна між собою, вишукуючи спільну згоду з цього питання, позивачка має право вимагати від відповідачів усунення перешкод, які створюють для неї їх дії з приводу використання спільного майна.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Оскільки відповідачь за вказаною адресою не проживають, ця житлова квартира не є їх місцем проживання або місцем перебування, вони мають бути зняті з реєстрації за цією адресою.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обгрунтованим та зобов’язати відповідачів усунути позивачу перешкоди у користуванні майном.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном (від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння). Тому такими діями відповідачки порушені права та законні інтереси позивачки у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 358, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 48 Закону України „Про власність", ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

Зобов’язати Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстраційного обліку за адресою квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.