КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.08.10 Справа № 9/31
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Остапенка О.М. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Тарасенко К. В.
при секретарі судового засідання Матвієвській Г.В.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 05.08.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року
у справі № 9/31 ( суддя Тимошенко К.В.)
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія,
до 1. Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області,
2. ОСОБА_2, м. Полтава,
про визнання недійсним договору –
встановив:
Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 04.08.2010 року у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Сибіги О.М. здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду Полтавської області по справі № 9/31 здійснюється Київським міжобласним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М. та суддів Тарасенко К.В. і Жук Г.А.
В липні 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області у справі № 14/83 з зустрічним позовом до Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання недійсною угоди № 14 від 11.08.2008 року, укладеною між Скибівською сільською радою та судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_2.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2010 року у справі № 02-16/2 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.03.2010 року у справі № 9/31 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання недійсним договору прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.04.2010 року у справі № 9/31 за клопотанням позивача залучено у якості відповідача-2 ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року по справі № 9/31 в позові відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не є стороною спірної угоди, тому вона не порушує його прав, а штраф відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України підлягає стягненню за ненадання суду належним чином засвідченої копії свідоцтва про державну реєстрацію позивача.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року по справі № 9/31 в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року –без змін.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Позивач та відповідач-1 в судове засідання 05.08.2010 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлені належним чином.
Відповідач-1 в судове засідання 05.08.2010 року не з’явився, надіславши через загальний відділ Київського міжобласного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів виходить з того, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка позивача та відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення господарського суду Київської області –скасувати частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи між Скибівською сільською радою та судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_2 було укладено угоду № 14 від 11.08.2008 року (угода) (а. с. 8).
Згідно розділу 1 угоди за даною угодою судовий експерт авто товарознавець бере на себе зобов’язання, щодо виконання експертного дослідження аварійного транспортного засобу з метою визначення вартості ремонту.
Позивач посилається, що при укладенні спірної угоди сторонами не було дотримано усіх істотних умов договору на проведення оцінки майна, які визначені ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; було порушено послідовність оцінки майна, яка визначена в п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440.
Як вбачається із пояснень відповідача-2 (а. с. 57) експертизу аварійного легкового автомобіля ЗАЗ-110307 було проведено 23.07.2008 року за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є учасниками ДТП (а. с. 60). Експертний висновок виконано 11.08.2008 року.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом позивач не є стороною угоди № 14 від 11.08.2008 року. Спірна угода не порушує прав позивача, про що він сам зазначає в обґрунтуванні позовних вимог від 14.03.2010 року (а. с. 30-31), вказуючи на те, що реальне порушення його прав сталось не під час укладання чи виконання зазначеної угоди, а при порушенні провадження у справі № 14/8 за позовом Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14 904,84 грн.
При такому положенні коли спірна угода не порушує прав позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову слід відмовити.
Що стосується рішення суду в частині стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Згідно із Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
Пунктом 3.7.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 року № 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України»передбачено, що зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу:
- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій;
- подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом;
- апеляційних і касаційних скарг щодо процесуальних документів, яких взагалі не існує;
- апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній, на ухвалу про забезпечення позову після скасування заходів до забезпечення позову тощо.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що позивачем, на відміну від відповідачів, виконано вимоги ухвал суду від 02.03.2010 року і 23.03.2010 року та подано необхідні документи на виконання вимог суду.
З огляду на зазначене, затягування судового процесу чи зловживань процесуальними правами у діях позивача не вбачається.
Копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача було додано до позовної заяви; факт, що свідоцтво не належним чином завірено не свідчить про ухилення позивачем від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, а лише говорить про його правову необізнаність стосовного того ким і як саме воно має бути засвідчено належним чином.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року у справі № 9/31 в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача підлягає скасуванню.
За таких обставин, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2010 року підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –
постановив:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року у справі № 9/31 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року у справі № 9/31 в частині стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача скасувати.
3. В решті рішення господарського суду Полтавської області від 18.05.2010 року у справі № 9/31 залишити без змін.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
5. Справу № 9/31 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Остапенко О.М.
Судді:
Жук Г. А.
Тарасенко К. В.
Дата відправки