КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
13.07.10 Справа № 08/640
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Зеленіна Н.І.
Мостової Г. І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства «Анком-Черкаси»на рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року,
у справі № 08/640 (суддя Кучеренко О.І.),
за позовом приватного підприємства «Денгівське-2», с. Деньги,
до приватного підприємства «Анком-Черкаси», м. Черкаси,
про визнання договору недійсним,
при секретарі судового засідання Вітюку Р.В.,
в судове засідання з’явились учасники апеляційного провадження:
від позивача: Коломієць В.П. –представник за дов. від 17.09.2009 року;
Лазоренко С.П. – представник за дов. від 12.07.2010;
від відповідача: Зосіч С.А. –представник за дов. від 01.07.2010 року;
в с т а н о в и в:
До господарського суду Черкаської області звернулось приватне підприємство «Деньгівське-2»(далі –позивач, ПП «Деньгівське-2») з позовом про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 25.06.2007 року укладеного з приватним підприємством «Анком-Черкаси»(далі –відповідач, ПП «Анком-Черкаси») недійсним.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень №1 від 25 червня 2007 року, укладений між приватним підприємством «Деньгівське-2»та приватним підприємством «Анком-Черкаси».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2010 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 07.06.2010 року, позивач скористався, наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та надіслав до апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим просить оскаржуване рішення у справі № 08/640 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
В судовому засіданні 13.07.2010 р. представник позивача зазначив, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.
Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства «Анком-Черкаси» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 має бути скасовано повністю, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2007 року між приватним підприємством «Анком-Черкаси»(за договором - орендодавець), в особі Мартинюка Костянтина Борисовича та приватним підприємством «Деньгівське-2»(за договором - орендар), в особі Лазоренка Петра Васильовича, було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець зобов'язаний передати, а орендар зобов'язаний прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: нежитлову будівлю, позначену на генплані літерою В1-будинок тваринника площею 127,6 кв.м., Г-1 корівник площею 1 002,4 кв.м., Дд-1 д5 корівник (будівля пташника) площею 1 005,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Молодіжна, буд. б/н.
За умовами Договору приміщення надається орендарю з метою ведення сільськогосподарського виробництва по розведенню сільськогосподарських тварин. Нерухоме майно, яке є об'єктом оренди згідно даного Договору, належить орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. від 15.06.2005 року, зареєстрованим за № 3942.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при огляді даного Договору позивачем було встановлено, що Договір є недійсним з підстав, що останній ніколи не укладав та не брав на себе жодних зобов'язань щодо його виконання.
На думку позивача, Договір було підписано від імені останнього громадянином ОСОБА_1, який не був на той час директором ПП «Деньгівське-2», тобто вказана особа не мала повноважень для вчинення вказаного правочину.
Позивач зазначив, що на час укладення Договору на посаді директора вказаного підприємства перебував ОСОБА_2, а саме із 13.06.2007 року по 24.09.2009 року. На підтвердження зазначеного позивачем було надано копію довідки із ЄДРПОУ від 14.06.2007 року, в якій вказано, що керівником ПП «Деньгівське-2»являється ОСОБА_2 та витяг з ЄДРПОУ наданий Головним управлінням статистики від 17.09.2009 року, де також зазначено, що станом на 17.09.2009 року керівником ПП «Деньгівське-2»являється ОСОБА_2 (а.с.13).
Колегія суддів дослідивши обставини справи та наявні в ній матеріали дійшла висновку, що відсутні підстави для визнання спірної угоди недійсною, виходячи з наступного.
По-перше, згідно п. 4.3 статуту ПП «Деньгівське-2»підприємство має право брати у володіння і користування, в тому числі на умовах оренди, лізингу майно у інших підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Апеляційним судом встановлено, що Договір та акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 25.06.2007 року був підписаний та затверджений відтиском печатки ПП «Деньгівське-2»та власноручно ОСОБА_1, який є одноосібним засновником і власником ПП «Деньгівське-2», що підтверджується статутом даного підприємства.
Колегія суддів зазначає, що на момент підписання Договору керівником ПП «Деньгівське-2»був ОСОБА_2, однак правовою підставою підписання спірного Договору саме ОСОБА_1 є наявна в матеріалах справи копія наказу № 048 від 23.05.2007 року та довіреність, яка видана 21.06.2007 року директором ПП «Денгівське-2»ОСОБА_2, якою останній доручає ОСОБА_1 укласти з ПП «Анком-Черкаси»Договір. Про чинність зазначеного наказу № 048 від 23.05.2007 року та довіреності від 21.06.2007 року позивач не заперечив.
Отже, зазначені документи свідчать про наявність прав у ОСОБА_1 на підписання Договору, а також свідчать про намір ПП «Денгівське-2»орендувати належні ПП «Анком-Черкаси»нежитлові приміщення визначені в п. 1.1 Договору.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що виключне право на укладення договорів згідно п. 6.3 статуту позивача належить директору підприємства є помилковим, оскільки, з даного пункту не вбачається виключності такого права, а в свою чергу, вбачається, що згідно п. 6.1 статуту основні питання діяльності підприємства вирішуються його власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 є такою особою, яка не мала відповідного обсягу цивільної дієздатності на підписання спірної угоди.
По-друге, як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 171 від 06.03.2009 року, на рахунок ПП «Анком - Черкаси»надійшли кошти в сумі 15 000 грн., сплачені позивачем в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за Договором.
Крім цього, даний факт встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 22.09.2009 року у справі № 17/2137 за позовом ПП «Анком-Черкаси до ПП «Денгівське-2»про стягнення боргу за невиконання зобов'язань за Договором, яке набрало законної сили, що згідно ст. 35 ГПК України, не потребує доказування.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що орендар використовував вищезазначене майно та не мав наміру розривати Договір, а також вважає, що позивач сплативши орендну плату, фактично схвалив укладення Договору і вчинив дії, які свідчать про прийняття його до виконання.
По-третє, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не вів господарської діяльності в орендованих будівлях і не існувало жодної виробничої потреби в укладенні даного Договору.
Однак, на переконання колегії суддів, вищевказані посилання не відповідають дійсності, оскільки протягом 2007-2009 років ПП «Деньгівське-2»вирощувало сільськогосподарських тварин, що підтверджується довідкою Черкаського обласного управління статистики №17-20/386 від 20.10.2009 року.
Приписами ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що спірний Договір був укладений за взаємною згодою сторін. Даний Договір не суперечить нормам чинного законодавства та інтересам суспільства, істотних порушень внаслідок укладення даного Договору, які б могли призвести до визнання його недійсним, апеляційним судом встановлено не було, а тому колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для визнання такого Договору недійсним.
Позивач, в свою чергу, всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання спірного Договору недійсним.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства «Анком-Черкаси»підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 необхідно скасувати.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Анком-Черкаси»на рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 08/640 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги приватного підприємства «Денгівське-2» до приватного підприємства «Анком-Черкаси»про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 25.06.2007 року недійсним залишити без задоволення.
4. Стягнути з приватного підприємства «Денгівське-2»(19700, Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 333354702) на користь приватного підприємства «Анком-Черкаси»(18000, м. Черкаси, вул. Фрунзе, 54, к. 57 код ЄДРПОУ 34257619) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
5. Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.
6. Справу № 08/640 повернути до господарського суду Черкаської області.
7. Копію постанови направити учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Зеленіна Н.І.
Мостова Г. І.
Дата відправки