Справа 11 -297/07 Головуючи у 1 інстанції Клок О.М.
постанова про відмову в Доповідач Хлапук Л.І.
порушенні кримінальної справи
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 19 квітня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді Хлапук Л.І.
суддів Матата О.В., Силки Г.І..
прокурорів Ляшука О.О., Чмуха В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на постанову Луцького міськрайонного суду від 6 квітня 2007 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1. та ОСОБА_2. і скасовано постанову слідчого ОВС прокуратури м Луцька від 7 березня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб державної виконавчої служби Луцького МУЮ, працівників Луцького MB УМВС України у Волинській області та працівників ПФ „Антон",
встановила:
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. подали прокурору Волинської області заяву, в якій прохали порушити кримінальну справу щодо службових осіб державної виконавчої служби Луцького МУЮ, працівників Луцького MB УМВС України та працівників ПФ „Антон", обвинувачуючи їх в перевищенні службових повноважень та вчиненні крадіжки належного скаржникам майна - металевої огорожі при виконанні рішення суду про вилучення в них самовільно зайнятих земельних ділянок.
Постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Луцька від 7 березня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 185, 364, 365, 367 382 КК України щодо службових осіб вищевказаних установ і підприємств згідно п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
За скаргою ОСОБА_1. постановою Луцького міськрайонного суду від 6 квітня 2007 року вищевказану постанову слідчого було скасовано, а матеріали направлено прокурору м. Луцька для додаткової перевірки. Суд вказав на необхідність в її ході перевірити законності дій службових осіб, які виконували судове рішення, провести огляд місця події з складанням схеми-плану земельної ділянки. Порівняти її з витребуваною з відповідних будівельно-технічних органів технічною документацією, провести опит очевидців і учасників знесення огорожі спірної земельної ділянки, встановити і допитати працівників фірми „Антон", які проводили демонтаж огорожі. В
2
залежності від встановленого вирішити питання про наявніст, чи відсутність в діях службових осіб, які виконували судове рішення, ознак того чи іншого злочину. При не встановленні цього, винести відповідну постанову з дотриманням вимог ст. 99-100 КПК України.
У своїй апеляції на дану постанову суду прокурор, який приймав участь у розгляді справи, посилається на її незаконність. Вважає, що більшість вказаних в ній судом вказівок виконані, а встановити працівників фірми „Антон" не можливо з-за відсутності їх прізвищ в акті вилучення земельної ділянки. Вважає, що вищевказана постанова повинна містити вказівки суду про те, в чиїх з кола службових осіб діях містяться ознаки злочинів і яких саме.
Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови, доводи апеляції, прокурора Ляшука О.О., який підтримав свою апеляцію, пояснення скаржника ОСОБА_1., який заперечив проти неї, висновок прокурора Чмуха В.В. про задоволення апеляції, дослідивши матеріали перевірки по скаргах ОСОБА_1. і ОСОБА_2.,- колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
У відповідності з ст. 94, 99 КПК України кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Лише при їх відсутності орган дізнання, слідчий, прокурор відмовляє в порушенні кримінальної справи.
Як вбачається з відказних матеріалів, органи дізнання та слідства, відмовляючи в порушенні кримінальної справи по скаргах ОСОБА_1. та ОСОБА_2., з достатньою повнотою не перевірили вказані в них факти перевищення службових повноважень, зловживання ними, допущені службовими особами при виконанні рішення суду про вилучення в скаржників земельних ділянок. Не було навіть встановлено коло учасників такого вилучення, зокрема працівників приватної фірми „Антон". Твердження апелянта про неможливість їх встановлення з-за відсутності в акті вилучення земельних ділянок їх прізвищ, не підлягає до врахування, оскільки встановити даних осіб можливо шляхом опиту учасників і очевидців події, керівництва фірми "Антон".
Для вияснення питання, чи діяли в межах своїх службових повноважень особи, які проводили таке вилучення, потрібно, як правильно вказав суд в своїй постанові, порівняти показання учасників події з даними технічної документації щодо меж земельних ділянок скаржників, наявність на них огорожі, споруд. Для чого з їх участю провести огляд земельних ділянок, які займали скаржники, з складанням відповідних планів-схем з відміткою на них місця розташування огорожі.
Залишилось не виясненим, чи діяли в межах своїх службових повноважень судові виконавці, даючи вказівку про знесення огорожі на земельних ділянках при виконанні судового рішення. Не встановлено, де ділись її елементи: сітка, стовпчики після знесення огорожі. Не спростовано твердження скаржників про їх викрадення учасниками події. Тому, скасовуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд підставно вказав про необхідність вияснити дані питання шляхом опитування судових
3
виконавців ОСОБА_3., ОСОБА_4., скаржників ОСОБА_2. та ОСОБА_1.
ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в ході перевірки їх скарг звертались з додатковими заявами в обласну прокуратуру. Однак, будь-які дані про перевірку викладених в них фактів відсутні.
При таких обставинах, на думку колегії суддів, суд підставно прийшов до висновку про передчасність висновків органів слідства щодо відсутності складу злочину в діях службових осіб, які виконували рішення суду та скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, направивши матеріали на додаткову перевірку.
У відповідності з ст. 98, 112 КПК України суддя місцевого суду не належить до кола осіб, яким надано право порушувати кримінальну справу щодо злочинів, передбачених ст. 185, 364-367, 382 КК України, і проводити по ній досудове слідство. Тому вказівка апелянта про необхідність встановлення судом кола осіб, в діях яких міститься склад злочину та кваліфікацію їх дій, не ґрунтується на вимогах закону.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія судді судової палати -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 6 квітня 2007 року щодо постанови слідчого ОВС прокуратури м. Луцька від 7 березня 2007 року - без зміни.