Справа №2-1050/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

        11 листопада 2010 р.                               Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі  головуючого                          судді   Болоніної М.Б.

при секретарі                                                         Шараповій О.О.                                  

за участю представника відповідача                  Зубченко О.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (третя особа – КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська») про визнання майна спільною частковою власністю співвласників,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (далі – виконком) про визнання майна спільною частковою власністю співвласників, а в подальшому з уточненням до позову (ар.с.26), де зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.04.1996р., яке було видане на підставі розпорядження виконкому від 29.03.1996р. №1768, позивачу, а також її чоловіку –  ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира у АДРЕСА_1.

 ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_3 помер, у зв’язку з чим за законом відкрилась спадщина на його майно, в тому числі  на належну йому частку у зазначеній квартирі. Позивач, як спадкоємець  першої черги за законом, у встановлений законом строк подала до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, при цьому завідуючою держнотконтори їй було роз’яснено про неможливість вчинення нотаріальної дії  до визначення частки кожного з співвласників у спільному майні.

Відповідач як орган приватизації державного (комунального) житлового фонду самовільно, без згоди співвласників, визначив житло родини ОСОБА_3 як спільну сумісну власність, внести добровільно зміни  у свідоцтво про право власності на квартиру не бажає, що зумовило звернення позивача до суду.    

Позивач просить визнати спірну квартиру спільною частковою власністю  її та її  чоловіка і визначити частку кожного зі співвласників в рівних долях, тобто у розмірі 1/2 частки.

 У попереднє судове засідання позивач не з’явилась за станом здоров’я, своєю    телефонограмою (ар.с.30) просила справу розглядати без її участі, позов  підтримала у повному обсязі.

Третя особа – КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська» – своєю телефонограмою (ар.с.29) просила розгляд справи проводити без участі їх представника, позов визнала.

 Представник відповідача проти задоволення позову не заперечувала.

 Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, у тому числі свідоцтво про  шлюб позивача з   ОСОБА_3 (ар.с.5), свідоцтво про право власності  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на житло від 25.04.1996р. (ар.с.6), технічний паспорт на квартиру (ар.с.8-9), свідоцтво про смерть ОСОБА_3 (ар.с.10), суд доходить висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Згідно ст.ст.355,356,357 ЦК України майно, що є у власності співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно) і може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно; власність співвласників із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.  

 Під час судового розгляду справи було з’ясовано, що на момент приватизації квартири органом приватизації без з’ясування думки позивача та її чоловіка було встановлено їх спільну сумісну власність, співвласники квартири вважали, що кожному з них  належить по 1/2 частці квартири, іншої домовленості між ними не існувало, спорів з цього приводу не виникало.  

На відшкодування судових витрат за рахунок відповідача позивач не наполягала.

 Керуючись ст.ст.130,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.355,356,357 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради про визнання майна спільною частковою власністю співвласників задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану у АДРЕСА_2, спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Визначити, що розмір частки у праві спільної часткової власності на квартиру у АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, становить по  1/2 за кожним співвласником.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Копію повного рішення направити позивачу та третій особі –  КП «БТІ м.Вільногірська» в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ                                                           М.Б.БОЛОНІНА